Велесову ніч житомирські релігієзнавці прирівнюють до Хеловіна. Варто відмітити, що «Велесова ніч» є слов’янським святом з багатою історією. Місцеві релігієзнавці поділяться історичними згадками, розкажуть про схожість та відмінність від популярного українського свята. Деталями поділиться Я Житомирянин.
Думки релігієзнавців
Експерт в даній галузі Василь Лавренюк розповідає, що кожна культура має свято, котре передбачає спілкування з померлими. В язичницькі часи, для прикладу, це було свято Велесова ніч. Головним божеством був бог Велес, котрий за язичницькими традиціями був опікуном достатку та всього живого. Він був богом мистецтва у всіх його проявах, любові та щастя, покровителем та опікуном живих істот. Він відповідав за розквіт людської душі. Наші предки шанували бога Велеса – бога достатку в такій же мірі, як і Перуна. Тому до нього з особливою шаною ставилися в Велесову ніч.
Легенда розповідає, що в ніч з 31 жовтня по 1 листопада Білобог передає владу Чорнобогу. В цю ніч душі померлих, міфічні істоти опускалися на землю.
Василь Лавренюк розповідає, що в цю ніч люди могли запрошувати до себе померлих, спілкуватися з ними, чекати уві сні. Всім відома істина, що коли сниться померлий – це поганий знак, але в Велесову ніч люди вірили, що це добре, є проявом того, що душа померлого згадує про вас.
Хеловін і Велесова ніч
Релігієзнавці дискутують з приводу того, чи це одне і теж свято, чи це абсолютно інші свята, котрі припадають на одну дату. Більшість житомирських релігієзнавців запевняють, що свята відрізняються історією походження.
Для прикладу, кандидат філософських наук Андрій Кобетяк також переконаний, що дані свята не пов’язані, вони виникли по двох паралельних лініях, ніяк між собою не пересікались та пересіктись не можуть.
Українська варіація свята віддає шану богу Велесу, котрий координує такі одвічні сили як «добро» та «зло». На противагу цьому Хеловін є святом, коли люди поклонялися всьому злому, щоб задобрити духів та потойбічних створінь. Саме тому цінною в історії з Хеловіном є традиція частування, щоб уберегти від поганого живих людей.
Думка житомирян
Житомирянам добре відомий популярний за межами України Хеловін, про слов’янське свято «Велесову ніч» майже ніхто не чув. Таку ситуацію можна пояснити тим, що популярність Хеловіна настільки велика, що вже чимала кількість українців з радістю приєднуються до святкування. Влаштовуються по містах, в тому числі і в Житомирі тематичні вечірки, де люди переодягаються в жахливих персонажів. Популярні «кімнати страху», котрі також збирають достатньо велику аудиторію прихильників.
Андрій Кобетяк наголошую на тому, що не варто називати Велесову ніч суто українським святом. З історичних джерел відомо, що дане свято було характерне для Київської Русі в період процвітання язичницьких традицій. Після реформи Володимира Великого свято стало потроху забуватися та відходити в історію. Пам’ятки про нього збереглися в історичних записах, з котрими при бажанні може ознайомитися кожен.
