Коли ми чуємо слово “спорт” наша підсвідомість миттєво видає нам всього кілька картинок, серед яких футбол, баскетбол і максимум легка атлетика. Та навряд наш розум видасть нам картинку бойових мистецтв, які теж представлені великою мірою на спортивній арені світу.
Хай би яка увага не була прикута до футбольних змагань, а футбол завжди вважався королем спорту, все ж по всьому світу бойові мистецтва викликали чималу увагу спільноти до даного виду спорту. Далі на izhytomyryanyn.
Сторінками історії
Згідно з джерелами бойові мистецтва не вважалися спортом, а методом виховання воїна. Історія свідчить, що Батьківщиною даного виду спорту потрібно вважати Близький Схід і Азія.
Йшли роки, змінювалися епохи і покоління, з плином часу народжувалися нові різновиди єдиноборств і до ХХІ століття їх налічується сила силенна. Щоб розібратися в відмінностях їх один від одного піде не одна доба, тож ми сьогодні сфокусуємо свій погляд виключно на кіокушинкай.
Хрещеним батьком даного виду вважається Масутацу Ояма, що заснував даний вид єдиноборств в 1950-х роках. Кіокушинкай прийнято вважати одним із найжорстокіших бойових мистецтв у світі.
Союз абсолютної істини – саме так можна перекласти символ-ієрогліф кіокушинкай.
Житомирська міська федерація кіокушинкай. Історія тренера
Звісно, ми могли б відшукати матеріали на просторах інтернету, але журналісту нашого сайту izhytomyryanyn пощастило особисто поспілкуватися з людиною, що змогла приділити кілька хвилин свого часу і трішки розповісти про Житомирську федерацію кіокушинкай карате в Житомирі.
Знайомтеся, Руслан Стукал, тренер федерації, який виховав не одного воїна.
Руслане, привіт! Дякуємо, що знайшов кілька хвилин вільного часу в щільному графіку між тренуваннями. Коли і де ти народився і як пройшли твої юні та дитячі роки?
“З’явився я на світ в Бердичівському районі, а саме в селищі Райгородок 1993 року. Середню освіту здобув у Бердичівській школі для дітей сиріт. Що ж стосується вищої освіти, то тут я перебрався, так би мовити, до столиці нашого краю, до Житомира. Навчався в Державному технологічному університеті на інженера механіка. А ось вже на тренера навчався в ЖДУ імені Івана Франка”.
Перед тим, як розпочати шлях тренера, чи займався ти сам особисто бойовими мистецтвами?
“Звісно, що так і тривало то все до 2005 року”.
Коли в твоєму житті настав той момент, коли відчув, що бойові мистецтва то твоє покликання?
“Напевно ще з самого дитинства, але повноцінно зміг займатися лише з 2005 року”.
З якого року працюєш тренером і скільки приблизно вихованців наразі займаються в федерації кіокушинкай в Житомирі?
“Тренерську ниву розпочав в 2012 році. Що ж стосується вихованців, то ситуація до повномасштабного вторгнення була дещо ліпшою. Якщо загалом, то в самій федерації офіційно налічується понад 600 спортсменів, а особисто я треную близько 50 бійців, та до 2022 року ця цифра біла вдвічі більшою”.
Чи можеш ти виділити кількох спортсменів, які досягли шалених висот в даному виді спорту виключно під твоїм керівництвом?
“Звісно, що всіх свої підопічних я шаную, поважаю і кожен з них досягнув висот тією чи іншою мірою і у кожного ще майбутні звитяги попереду, та все ж є й ті, хто встиг приміряти нагороди найвищого ґатунку. Серед всіх можна виділити Чемпіона Європи Юрчука Романа, призерів чемпіонату Європи Кравчука Назарія, Чорнооку Вероніку і Брижук Єгора. До даного переліку додаємо ще призерів кубка Європи Сальвук Василя. Не можу не пишатися багатьма моїми вихованцями, що входять до складу збірної України, але повторюся, що шаную і ціную кожного вихованця”.
Якщо підсумувати слова нашого гостя, можна констатувати, що Житомирська федерація кіокушинкай карате достатньо поширена серед містян і число в 600 вихованців про це красномовно нам говорить.
Щорічно, кілька разів на рік федерація організовує змагання серед вихованців від найменших до найстарших, які виборюють право представляти місто на всеукраїнському і європейському рівні. Додаємо, що силами федерації і батьків вихованці нерідко подорожують Україною в форматі туризму, серед яких Буковель, Карпати і т.д.
Пам’ятаємо, що даний вид спорту є жорстким і тут виховують не просто спортсменів, а насамперед воїнів і сильним духом особистостей.
Як показує практика, охочих віддати саме сюди своїх малюків достатньо і нічого дивного тут немає. Якщо ж звести всі характеристики, регалії і похвальні слова, то одним словом можна сказати, що тут виховують особистостей з великої літери і напевне іншого слова годі шукати.
