Все більша кількість українців погоджується, що пам’ятникам, присвяченим російським поетам та діячам не місце в Україні. В нас є багато своїх земляків, якими ми пишаємось. Тож у всіх містах після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора розпочалося знесення пам’ятників, перейменування вулиць, пов’язаних з Пушкіним, наприклад. Я Житомирянин розповість, чому це важливо, і коли це сталося в нашому місті.
5 ранку — демонтаж погруддя Олександра Пушкіна
О 05:00 11 листопада 2022 року погруддя російського письменника, встановленого на розі вулиць Великої Бердичівської та Старого бульвару, демонтували. Якщо пригадати, то встановлення пам’ятника відбулося в 1899 році, та було присвячене 100-річчю від дня народження російського письменника.
Кількість пам’ятників, присвячених Пушкіну в українських містах, навіть в селах, вражає. В світі теж можна побачити таку тенденцію — присвяту російському письменнику, та їх кількість в рази менша, ніж в Україні.
Та все ж залишаються люди, які тримаються за це минуле, не відпускаючи його. Ось декілька аргументів, чому пам’ятнику російському письменнику не місце в Україні.
- Він вкрай важливий для росії через палку прихильність російського імперіалізму. Що за цим стоїть? Схвалення загарбницької політики царів, війн та геноцидів, вбивства невинного населення. Чи не нагадує вам це щось? Це частина колоніальної спадщини, відмова від якої є цілком логічною.
- Творчість Пушкіна: ворожі та антиукраїнські погляди. Журналіст УП.Життя Михайло Загородній розбирав приклади поем Пушкіна (наприклад, «Полтава»), де письменник демонстрував свою ненависть до українців та поляків, відверто пропагував українофобію.
- Називав Україну «Малороссией» та заперечував державність.
Творчість письменника можна любити чи не любити — вибір кожного. Та в контексті сучасності важко залишатися осторонь, коли постать того, хто відкрито ненавидів українців, хотів, що нас не існувало, залишається в центрі міста.
Нагадаємо, 12 жовтня в Києві знесли пам’ятник Пушкіну, присвятивши це лейтенанту ЗСУ Дениму Антіпову «Буку». Це відомий громадський активіст, викладач корейської мови у КНУ ім. Т. Шевченка, який загинув в травні 2022 року в бою з окупантами. Демонтоване погруддя було найстарішим в місті, його встановили ще в 1899 році. Пам’ятник замовляли в ті часи в Петербурзі.
В столиці, у всіх українських містах активно триває дерусифікація. Житомир не став винятком.
Чому це потрібно і що з цим робити?
Майже о 9 годині 11 листопада 2022 року мер міста Сергій Сухомлин на своїй сторінці в Фейсбуці поділився світлиною:
«Пушкін переїхав».
В коментарях житомиряни радісно відреагували на цю подію, адже в інших містах був вже давно запущений так званий флешмоб (ще в вересні 2022 року в Києві запустили флешмоб під назвою «Знеси мене повністю»).
Сергій Сухомлин напередодні досить чітко та аргументовано розповів, чому це потрібно робити. Питання лише в тому, що далі? Житомирянам вкрай сподобався варіант обміняти пам’ятник на український полонених.
