16 Серпня 2022

Знаменитості, пов’язані з Житомиром

Related

Маловідома футбольна команда Житомирщини

Мільйони фанатів по всій земній кулі погодяться, що футбол...

Про футболістів міста та області

Величезна кількість хлопчиків у світі хоч раз в житті...

Скандально-відомий матч у Житомирі

Футбол-король спорту і саме тут вирують справжні спортивні емоції....

Пісня “Гімн Житомира” Шинкарука

За кілька років до створення розважального славеню Житомира 2015...

Пологові відділення в Житомирі. Історія і факти

Що може бути у цьому світі святіше і цінніше...

Share

“Де мені добре, там моя батьківщина” говорили давні римляни. Людина завжди завжди тягнеться до кращого місця, але пам’ятає про свою Батьківщину. Далі на izhytomyryanyn.

Ярослав Домбровський

1836 року у місті народився Ярослав Домбровський — польський патріот і французький революціонер. Молодий шляхтич пройшов навчання у царських військових училищах та зберіг пам’ять про батьківщину своїх дідів — на момент народження вояки Житомир був у складі Російської імперії менше століття. Офіцер спланував повстання поляків 1863 року, яке наступного року потопили в крові. Йому вдалося керувати повстання з-за ґрат царської буцегарні. Потім він втікає з в’язниці та перебирається з дружиною за кордон. У Європі знайомиться з мислителями та національними героями, пізніше допомагає Франції у війні проти Прусії. Загинув від кулі у Парижі. На честь генерала в місті названо вулицю.

Володимир Короленко

Володимир Короленко народився 1853 року. Почав навчатися у Житомирській гімназії, але через переведення його батька продовжив навчатися у Рівному. Далі його життя приведе його у Київ, Харків, Полтавщину, де він і відійшов у вічність. Реалізувався як російськомовний письменник. Через свої політичні погляди відбував заслання в Якутії. Підтримував дружбу із М. Коцюбинським, П. Грабовським, Панасом Мирним. Підтримував владу УНР, не визнавав гетьманський і большевицький уряди. Помер у злиднях, відмовившись від продовольчого забезпечення радянської влади. На честь письменника в місті названо площу.

Юліуш Зарембський

Юліуш Зарембський народився 1854 року в Житомирі. Йому була накреслена доля відомого композитора. Спершу навчався музиці у Відні, а з 1873-го року — в Римі, у відомого композитора Ференца Ліста. Зарембський став улюбленим учнем Ліста. Через невиліковний тоді туберкульоз помер у віці 31 рік. Дізнавшись про хворобу припинив концерти і присвятив себе композиторській діяльності. Своє серце заповів поховати у костелі святої Софії у Житомирі. На його честь названо площу в Житомирі.

Іван Садовський

Народився 1876 року. Він став відомим актором театру і оперним співаком. Починав свій оперний шлях у італійські трупі в Одесі, потім долучився до театру українських корифеїв Тобілевичів. Виступав у Києві, Чернігові, Вінниці, Харкові… Розкрив талант комічного актора у театрі (“Сорочинський ярмарок”, Циганка Аза”, “Бурлака”…) і кіно (“Шкурник”, “Макар Нечай”). На честь актора в Житомирі названо провулок.

Борис Лятошинський

У житомирській родині інтелігентів 1895 року народився син Борис. Його батько займався історією, а мати — музикою, вона й прищепила Борису любов до музики. Змалку Лятошинський проявив хист до музики, грав на кількох інструментах. Навчався у київській, немирицькій і златопільській гімназії, вищу освіту здобув у Київському університеті і обсерваторії в Києві. Один із основоположник української модерної класичної музики. На честь композитора названо вулицю в Житомирі.

Микола Сціборський

Майбутній борець за незалежність України народився 1898 року в Житомирі. Почав навчання у Житомирській чоловічій гімназії, під час Першої світової війни почав службу в царській армії. Уже прапорщиком на фронті переживає українське питання та береться за українізацію військової частини. Після лікування у шпиталі демобілізується та долучається до організації української армії УНР. Хоча Сціборський і підтримав прихід Скоропадського до влади, відвертається від гетьмана після грамоти про федералізацію і пристає до Директорії. Після поразки української боротьби подається в еміграцію, розвиває теорію українського націоналізму і переосмислює причини поразки. Долучається в ОУН, після розколу лишається у крилі мельниківців. В складі похідної групи повертається в Житомир. Був застрелений разом із побратимом Сеником на вулиці міста, досі нез’ясовані деталі вбивства. На його честь назвали вулицю в Житомирі.

Олег Ольжич

Олег Олександрович Кандиба народився в Житомирі 1907 року у родині Олександра Кандиби (письменника Олександра Олеся) і гімназійної вчительки Віри Свадовської. До 1919 року мешкає в Житомирі, далі переїжджає у Київ на навчання, з 1922 року емігрує до Берліна. В еміграції навчається в українських інститутаї, створених мігрантами. Його цікавить історія та археологія. Разом з цим з 1929 року стає членом ОУН, з 1937 року очільник культурно-освітньої преферентури. Був одним із борців за незалежність Закарпатської України, був арештований угорцями, але за проханнями угорського наукового товариства разом із Уласом Самчуком був звільнений. В 1941-42 роках живе і працює в окупованому німцями Києві. У січні 1944 року обіймає посаду голови Проводу ОУН(м). В травні того ж року його бере під арешт гестапо, а за два тижні його закатовує гестапівська трійка. На його честь назвали вулицю в місті.

Святослав Ріхтер

Народився 1915 року в родині німця-протестанта і православної українки. 1916 року родина Ріхтерів переїхала у Суми, подалі від війни. За спогадами Ріхтера протягом трьох років він був у Житомирі, Одесі, Сумах, врешті він повертається у Житомир, де сім’я живе три роки. Батько Святослава був композитором і органістом, мати цікавилася театром і музикою. Ріхтери живуть в Одесі, де батько вчить Святослава музиці. Переважно самоук з батьковими настановами росте як талановитий піаніст. Дорослий Святослав Ріхтер працює в Одеській філармонії та оперному театрі. Хоч переважно живе в Одесі, часто відвідує Житомир, особливо влітку. З 1937-го року навчається в Московській консерваторії. Напад німців на СРСР перевів Ріхтера у напівлегальне становище: його батька було розстріляно за доносом як етнічного німця, німцям було заборонено жити у європейській частині СРСР. За допомоги Нейгаузена Святослав Теофіолович виживає і закінчує консерваторію 1947-го року. У 1960-тих роках дає концерти у Фінляндії, Великій Британії, Франції, Італії… На честь Ріхтера назвали обласну філармонію на батьківщині.

Сергій Корольов

1906 року народився Сергій Корольов. З дитинства Сергій Павлович зацікавився польотами і почав розвиватися як авіаконструктор. Вітчим Сергія став науковим наставником. У 18 років спроєктував перший планер. У 1930-тих починає навчатися в Москві. У 1938-44 рр. працює у концтаборі на Колимі. Після капітуляції Німеччини його відправляють як експерта для вивчення ракетних технологій. З 1956 року Корольов стає керівником найбільшого конструкторського бюро СРСР ОКБ-1. Під його керівництвом запустили перший штучний супутник Землі, перший космічний політ людини і екіпажу, перший вихід людини у відкритий космос. Корольов — це візитівка Житомира, на честь нього названо площу, музей космонавтики і військовий інститут.

Також у Житомирі працювали найпродуктивніший польський письменник і історик Юзеф Крашевський, діячі Центральної Ради та інші. Відомі українські митці М, Коцюбинський, Т. Шевченко та решта зупинялися на відпочинок чи у справах.

.