Анатолій Ількович Гузій – вчений, академік, професор, науковець у сфері лісознавства та лісництва, доктор сільськогосподарських наук. За життя займався навчанням молодих студентів та працював над збереженням та захистом лісів Житомирщини. Також за своє життя йому довелося перетинатися у своїх наукових працях з орнітологією (наукою, яка займається вивченням птахів), зоологією (наукою, яка займається вивченням тварин) та ентомологією (наукою, яка займається вивченням комах). Далі на zhytomyryanyn.
Біографія Гузія
Юність та навчання
Анатолій Гузій – уродженець Львівщини, який згодом переїхав до Житомира, де і провів решту свого життя. Народився майбутній науковець 7 січня 1957 року у селі Підгайчики Самбірського району Львівської області. Про його дитинство мало що відомо. Ми знаємо лише те, що Анатолій закінчив навчання у своєму першому вищому навчальному закладі у віці 20 років. До 1977 року навчався у Лубенському лісовому технікумі (нині Лубенський лісотехнічний фаховий коледж). Після отримання атестата в період з 1977 року по 1984 рік працював помічником лісничого, лісничим, старшим інженером Старосамбірського державного лісового господарства, що знаходиться у Львівській області. Подальшу освіту він отримував у Львівському лісотехнічному інституті (з 2005 року Національний лісотехнічний університет України, місто Львів) за спеціальністю “Лісове господарство” та кваліфікацією “Інженер лісового господарства”, яку закінчив у 1985 році.
Початок праці
У 1984 році життя завело Анатолія Гузія до Карпат. Там він до 1988 року працював на посаді молодшого наукового співробітника в Карпатському біосферному заповіднику.
У 1989 році Гузій знову повертається на Львівщину, але не у рідні краї. Робота приводить його до природного заповідника “Розточчя” у Яворівському районі Львівської області, де він працює заступником директора з наукової роботи. У 1992 році Анатолій успішно захищає наукову роботу та отримує звання кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю екологія (наука, яка займається вивченням закономірностей відносин між організмами та довкіллям, а також утворення і діяльність надорганізмових систем). У 1997 році пише наукову роботу на тему “Фауна і населення хребетних Західного регіону України”. Також у цей період, до 2002 року, є асистентом кафедри лісництва в Українському державному лісотехнічному університеті (з 2005 року Національний лісотехнічний університет України, місто Львів).
У 2002 році Анатолій прямує до Києва, де працює до 2003 року доцентом та професором кафедри лісництва у Національному аграрному університеті (з 2008 року Національний університет біоресурсів та природокористування України). Також, працюючи в цьому вищому навчальному закладі, мав членство у спеціалізованій вченій раді із захисту кандидатських і докторських дисертацій та у Раді національного природного парку “Голосіївський”.
Робота та наукові праці Гузія у Житомирі
У 2003 році життя Анатолія Гузія нарешті приводить його до нашого Житомира, де він починає працювати у Житомирському національному агроекологічному університеті (на той період Державний агроекологічний університет) викладачем кафедри лісництва. Одразу ж починає вести аспірантуру. У цьому ж році він захищає свою другу дисертацію та отримує звання доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю лісознавство і лісництво.
Вже у 2005 році Анатолій, отримавши підвищення, стає завідувачем кафедри експлуатації лісових ресурсів у тому ж університеті.
У 2006 році отримав вчене звання професора на кафедрі лісівництва, лісових культур і таксації у тому ж ВНЗ, в якому і працював.
За період своєї професійної діяльності Гузій готував справжніх спеціалістів у напрямках “Лісове господарство” та “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Займався викладанням багатьох різноманітних дисциплін: “Біологія лісових звірів і птахів”, “Лісове мистецтвознавство”, “Лісова ентомологія” та “Заповідна справа”.
Свої наукові роботи він писав за різними темами, але за одним напрямком. Серед цих тем: зоогеографія (наука, яка вивчає закони географічного розповсюдження тварин і їх спільнот на земній кулі як в сучасний час, так і в минулому), лісова зоологія, орнітологія та мисливствознавство.
Анатолій Гузій був членом Західноукраїнського орнітологічного товариства, а також заснував Всеукраїнську орнітологічну школу з обліку птахів. На його рахунку понад 200 різноманітних наукових робіт, також величезна кількість методичних матеріалів, курсів лекцій та навчальних програм для студентів, проте він був керівником лише однієї наукової дисертації свого студента. Анатолій Ількович завжди тримав високу марку і дотримувався високих стандартів досліджень. Це він вимагав і від своїх колег і тим паче підлеглих та вихованців, зокрема й аспірантів та докторантів.
Також був координатором ІВА-програми (виявлення та обстеження територій, важливих для збереження видового різноманіття).
За рішенням колегії Міністерства агрополітики України професора Анатолія Ільковича Гузія було нагороджено трудовою відзнакою “Знак пошани”.
Помер вчений 22 грудня 2018 року у Житомирі.
