Знайомтеся, Валерій Шевчук - історія відомого письменника з Житомира

14. December 2021 Kateryna Kohut

Валерій Олександрович Шевчук - український письменник, один з небагатьох шістдесятників, знаменитий творець української літератури у бароко, критик, перекладач, основоположних національного літературного бароко, автор культурологічних та публіцистських робіт, громадський діяч. Далі на izhytomyryanyn.

Біографія митця з Житомира

Народився 20 серпня 1939 року в Житомирі та про професію свого батька жартував, що народився справжнім Шевчуком. Завдяки любові до літератури, що панувала в родині майбутнього автора, він ще в дитинстві познайомився з класиками: Бальзаком, Діккенсом, Золя. 

Навчання в 32-й житомирській школі, яку він закінчив 1956 році, давалося легко, проте непосидючість та відсутність зацікавленості не давали отримувати відмінні оцінки. В старших класах майбутній письменник захопився любовною лірикою Генріха Гейне, а з часом і поезією Василя Чумака, чий вплив на нього не можна недооцінювати. 

1

Після школи були спроби знайти себе в геології, лісотехніці, бути слюсарем-механіком, але єдиним справжнім покликанням виявилася філологія. 

У 1958 р. він став студентом історико-філософського факультету Київського університету. Більшу частину сил приділяв самоосвіті, відвідував концерти класичної музики, іноді театр і філармонію. 

З часом Валерій Олександрович покращив зв'язок з літературними студіями: "Січ" і "Молодь". Розчарувався в поезії та став творити новели, серед яких і опублікована в 1961 році "Настунька" (1978 року переписана в "Чарівника") збірника "Вінок Кобзареві". Тоді ж він отримав свій перший негативний "фідбек". Однокурсник І. Варава в університетській газеті опублікував негативний відгук, який було опубліковано в стінній газеті "Заспів" студії "Січ". Крім того, багато проблем, серед яких загроза відрахування та допити в КДБ, завдав автору зеленовусий Шевченко, зображений в цій газеті.
 

В 1963 році переїздив до рідного міста задля роботи журналістом газети "Молода гвардія", проте здібностей для журналістики в собі не знайшов. Одружився з Неонілою Біличенко - українською філологинею. Був призваний в армію, служив в Мурманській області. 1965 року повернувся та зустрівся з репресіями проти української інтелігенції, брав участь у протесті в кінотеатрі "Україна". Почав працювати в науково-методичному відділі музеєзнавства Києво-Печерської лаври.

1

Проте 1966 року, після закінчення роботи над повістю "Середохрестя", звільнився через арешт брата (5 років концтабору суворого режиму через інтерес до справи пожежі в Державній публічній бібліотеці АН УРСР 1964 року). 

Наступного року побачив друк перший збірник автора - книга "Серед тижня", а сам Валерій став членом Спілки письменників України.

В 70-ті роки його твори майже не друкували, але автор продовжував писати. 

В 1986 році став Заслуженим Діячем польської культури, а рік по тому став володарем Шевченківської премії. З 1986 року митець є ведучим історичного клубу Спілки письменників України "Літописець". 1999 року отримав "Орден князя Ярослава Мудрого V ступеню.

1

Чим зараз живе письменник зі світовим іменем?

Зараз митець викладає в столичному університеті, що має ім’я Т. Г. Шевченка, виступає в історико-суспільних циклових річних програмах Державної радіостанції.

1

Став лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша у 2017-ому році. Цим Валерій Шевчук може завдячувати твору “Порослий кульбабами дворик.

У квітні 2021 року Людмила Зубко презентувала у рідному місті письменника книгу “Стежка в траві. Житомирська сага”. Місцева громадська організація у 2020 році взяла на себе друк твору, тому наразі книга з’явилася у бібліотеках і містяни зможуть безплатно її прочитати.

d