1 Червня 2023

Міфи про донорство

Related

Медицина у Коростені: історія та становлення

Центральна міська лікарня стародавнього міста Коростень - це була...

Як лікували містян у Бердичеві – історія розвитку медицини в регіоні

Основні відомості про заснування першої лікарні у місті Бердичеві,...

Що робити, якщо загубився собака

Неприємність може статися з кожним власником тварини. Від втрати...

Житомир технологічний. Якими технологіями славиться регіон?

Сучасний світ вже аж ніяк не уявити без технологій,...

Share

В середині червня – 14 червня, відбувся Всесвітній день донора крові. Цей день є міжнародним, в травні 2005 року його заснували. Більшість людей задумувались над тим, підійшли б вони в якості донора і чи безпечно це в першу чергу для їх здоров’я. У зв’язку з цим багато міфів заважають наважитися потенційним донорам. Детальніше про подію розповість Я Житомирянин.

Поширена група крові

Це перший міф, через який люди з так званою «поширеною» групою крові відмовляються від її здачі. Якщо ж серед донорів ця група поширена, аналогічно, що і серед реципієнтів також.

За даними досліджень, на динаміку здачі крові впливають такі фактори як погода, сезон року, свята. Влітку, наприклад, в період відпусток кількість донорів зменшується. Аналогічна ситуація спостерігається і в погану погоду та в період святкувань.

Донор

Зараження інфекційними захворюваннями

Страх за власне здоров’я для багатьох є вагомим, саме він зупиняє на шляху до здачі крові. Міф про можливість заразитися під час здачі крові різними інфекційними захворюваннями є повністю невірним. В закладах служби крові використовують при заборі стерильне обладнання, одноразові засоби та індивідуальні системи. В присутності донора розкривають шприци, голки, після використання яких їх одразу знищують.

Величезним бонусом для донора є перевірка свого здоров’я, виявлення присутності інфекційних захворювань абсолютно безкоштовно.

Болюча та довга процедура

Процедура донації є достатньо простою. Більшість донорів регулярно здають кров, повертаючись знову і знову в центр. Це не боляче, відчуття неначе вас «вщипнули».

Донор спочатку реєструється, заповнює анкету, здає тести, після чого проходить огляд лікаря. В середньому процедура забору триває 12 хвилин. Якщо мова йде про здачу тромбоконцентрату, тоді це займе у донора від 1-1,5 години.

Залежність від забору крові

Цей міф також належить до ряду тих, котрі «шкідливо впливають на здоров’я донора». Насправді, ситуація абсолютно протилежна, стан організму людини покращується. Адже завдяки даній процедурі нормалізується кровообіг, імунна система налагоджується. В цілому, така процедура сприяє загальному омолодженню організму.

Українське законодавство дбає про донорів, забезпечуючи їх протягом року після здачі крові можливістю першочергово придбати путівку в державні заклади охорони здоров’я. Також донор отримує відповідну довідку, котра надає два вихідні дні. У випадку, коли потенційний донор не може здати кров (з будь-яких причин), тоді він має офіційне право на один вихідний день.

Байдужість

Саме нею керуються деякі люди, адже їх це не стосується. Насправді будь-якій людині може знадобитися донорська кров. Спеціалісти пояснюють, що часто недосвідченість людей у питаннях донорства провокує їх невелику кількість.

За статистичними даними, кожній третій людині протягом свого життя потрібна донорська кров, тому якщо стан вашого здоров’я відповідає нормам, варто не боятися здати кров, тим самим рятуючи чиєсь життя.

Донор

.,.,.,.