18 Серпня 2022

Цікавинки з історії Житомира від місцевого краєзнавця

Related

Маловідома футбольна команда Житомирщини

Мільйони фанатів по всій земній кулі погодяться, що футбол...

Про футболістів міста та області

Величезна кількість хлопчиків у світі хоч раз в житті...

Скандально-відомий матч у Житомирі

Футбол-король спорту і саме тут вирують справжні спортивні емоції....

Пісня “Гімн Житомира” Шинкарука

За кілька років до створення розважального славеню Житомира 2015...

Пологові відділення в Житомирі. Історія і факти

Що може бути у цьому світі святіше і цінніше...

Share

Для формування особистості потрібно знати історію своєї родини, адже завдяки цьому формується інтерес до вивчення історії рідного села, містечка, міста, району, області, країни загалом. Тобто, це такий багаторівневий етап пізнання. Ймовірно, що певні цікаві історичні факти про Житомир маловідомі, тож детальніше про них журналісту izhytomyryanyn.com розповів житомирських краєзнавець Геннадій Махорін. 

На чолі житомирського замку стояли старости

“Наше місто Житомир починалося із Замкової гори, і десь у 40-х роках 14 століття на цій території було побудовано замок.  Він був дерев’яний, тому його неодноразово було спалено і відповідно відновлено. На чолі житомирського замку стояли старости, яких призначали на цю посаду литовська влада, великі князі литовські. Зазвичай старостами ставали представники знатних родів, які мали значні кошти та людей, які могли забезпечити охорону та розбудову міста”, – каже Геннадій Махорін. 

Одним із таких визначних житомирських старост у середині 16 століття був Дмитро Сангушко, якого в історичних та мемуарних документах називають героєм оборони Житомира від нападів татар та турків.

“У 1548-1552 роках Дмитро Сангушко був житомирським старостою. За його керівництва у Житомирі 1550 році було завершено будівництво першої церкви, яку називають церквою Святого Спаса, або Преображення. Згідно із традиціями, що церкву потрібно будувати на місці попередньої, там було збудовано кілька церков”, – розповів краєзнавець.

Постать Дмитра Сангушка цікава і тим, що він дружив із Костянтином Василем Острозьким, ходив у походи на москву, і перемоги українського війська над московським пов’язані із іменами Дмитра Сангушка та Костянтином Василем Острозьким. Також цікаво те, що Дмитро Сангушко одружився із найкрасивішою дівчиною 16 століття Єлизаветою Острозькою, яку в народі називають Гальшка.

“Історію вінчання Дмитра Сангушка та Гальшки Острозької можна назвати детективною. Гальшка Острозька наприкінці життя написала заповіт, у якому зазначила, що 6 тисяч кіп литовських грошей витратити на заснування академії, і доручила цю місію своєму дядьку Костянтину Василю Острозькому, який цей заповіт виконав та заснував Острозьку академію. Втім, мало хто згадує, що кошти на заснування академію надала Гальшка”, – зазначив Махорін.

Діяльність старости Житомира можна назвати прикладом військового мистецтва

Наступним старостою Житомира, постать якого заслуговує на увагу – рідний брат Дмитра Сангушка, Роман Федорович Сангушко, який 14 років був на цій посаді.

“Втім, у житомирському замку він не бував часто, адже його манили походи. Він разом із Костянтином Острозьким та Григорієм Хоткевичем давали бій московському війську. Його приклад воєнної діяльності зокрема розвінчує міф про непереможність російської армії, адже поразок у них було багато, і ці поразки, які зокрема завдав Роман Сангушко, є прикладом військового мистецтва”, – розповів житомирський краєзнавець.

Так, у 1564 році 10-тисячний загін Романа Федоровича Сангушка розбив 18-тисячну армію росіян. 21 липня 1567 року 2-тисячний загін Сангушка розбив 8-тисячне московське військо на чолі з Петром Оболевським-Срібним. У вересні 1657 році під час нового походу Сангушко на чолі 3-тисячного війська розбив 6-тисячне військо таких воєвод, як Осипа Щербатого та Юрія Баратинського, їх у результаті було захоплено в полон. Також Роман Сангушко брав участь у створенні Речі Посполитої, адже він відстоював думку, що об’єднання Литви та Польщі може відбутися лише за умови дотримання прав української шляхти.

.