В світі одним із ключових критеріїв оцінювання інтелектуального розвитку суспільства вважається кількість прочитаних, куплених і надрукованих книжок. Окрім культурного розвитку, книжна сфера дає робочі місця авторам, верстальникам, редакторам, продавцям та іншим професіоналам. Мережа публічних бібліотек Житомирщини нараховує близько 700 закладів, з них майже 6 сотень – у сільській місцевості. Здавалося б, в умовах війни важко знайти ресурси і час на таку дорогу реформу. Далі на izhytomyryanyn.
Передумови “книжкового перезавантаження”
З бібліотек Житомира вилучатимуть книжки, які мають пропагандистичний характер. Натомість заповнюватимуть книжками сучасних видавництв. Українські бібліотеки досі мають багато примірників ще радянського книжкого фонду. Через жорстку цензуру в СРСР багато творів не були доступні пересічним читачам, а ті, які допускали в друк, мали бути ідеологічно відповідними комуністичній думці. Ідеї близького ідеологічно автора, розчинені в тексті, посилювали в передмовах та післямовах в книжці.
Деякі книжки застаріли не лише ідеологічно, а й не відповідають реаліям нашого часу ще з проголошення незалежності. В бібліотеках досі є твори, де кримські татари виступають природним, постійним ворогом українців. Разом з цим, депортації татар імперськими та комуністичними урядами сприймалися як належне рішення чи, в м’якшому разі, як прикра необхідність для уникнення міжетнічних конфліктів. Тобто серед читачів поширюються така ж думка про корінний народ України, як і тоді, коли вони були депортовані. Кримські татари – союзник українців та громадяни України, тож наше спільне минуле потребує переосмислення. Хоч депортації мали на меті створити нову націю імперії, влада Романових чи комуністів намагалася показати, що народи не дадуть собі раду самостійно.
Як це вплине на подальше життя?
Наповнення бібліотек сучасними книжками має не тільки пропагандистичний крок. Купівля примірників сучасних дає поштовх і друкарням, які за час пандемії короновірусу занепали, а під час відкритого вторгнення царина взагалі втратила шанс на розвиток. Позитивно вплинула на підтримку книгарської справи президентська ініціатива “Єпідтримка”, а всеукраїнська програма, ініційована Міністерством культури й інформаційної політики, запустить сферу книгодрукування.
Українські автори відчують не на словах, що Україна стимулює розвиток культури навіть у такий важкий час. Письменникам дали знак, що вони мають творити далі, а пересічні громадяни – розвиватися і читати.
Ця реформа “відсіче” імперський культурний шар, покаже, що наша культура та книжна справа достатньо потужна, аби самостійно задовольнити потреби українських читачів. Українська влада не тільки усуває можливі шпаринки, через які зможе просочитися ворожа пропаганда – вона стимулює виробництво, культурний розвиток громадян і демонструє, що наша культура розвивається під час війни, а не, затамувавши подих, чекає якогось завершення. Гучні заяви міністерства підкинуть альтернативу відпочинку від важкої для психіки дійсності, а читання гарно займає думки та допоможе зберегти ментальне здоров’я. Наприклад, міські бібліотеки “ЛІТтера” на початку травня 2022 року створили проєкт арттерапії для дітей-переселенців “Читацька академія “Алфея”. За словами директорки мережі бібліотек Оксани Харчук, зараз важливо, аби в дітей було побільше позитивних моментів, а сама програма має різні мистецькі активності навколо читання.
