Трипільська культура — одна із найпопулярніших давніх цивілізацій в українському інфополі. Хронологічно розвивалася в добу енеоліту — мідно-кам’яний вік (5 – 4 тис. до н. е). Звісно, до нас не дійшла самоназва цих племен. В українській історичній науці назва цивілізації походить від села Трипілля на Київщині, де в кінці ХІХ ст. археолог В. Хвойка відкрив артефакти культури, в румунській історіографії трипільців назвали культурою Кукутені — також за назвою населеного пункту, де знайшли артефакти. Також її називають «культурою мальованої кераміки». Цивілізація мальованих горщиків приваблювала дослідників з різних країн. Зокрема, чільне місце пам’ятки цих племен займають в музеях України, Польщі, Румунії, Австрії, Великобританії. 60 українських музеїв мають трипільські артефакти у своїх колекціях. Фактично, Трипілля — це перша цивілізація на теренах України, яка освоїла землеробство, гончарство та металургію. Далі на zhytomyryanyn.
Поширення по нашому краю
Наразі ми маємо докази, що трипільці з’явилися на теренах Житомирщини близько 7 тисяч років тому. На землях нашого краю представлена трипільська культура Городненського типу. Потужні поселення знайшли біля сіл Троянів (Житомирський район), Паволоч (Попільнянський), Нова Чортория Любарського району. Загалом, на теренах області відомо близько 50 залишків населених пунктів цієї культури. Поселення розкинулися у важкодоступних місцях на берегах річок, а самі житла розташовувалися концентричними колами — це характерно для всієї трипільської культури. Городські племена трипільців контактували з племенами з сусідніх земель. Втім, поселення розкидалися в природою захищених місцях, що разом зі знахідками зброї у руїнах, свідчить про не завжди мирний характер цих зв’язків.
Серед цікавих знахідок на Житомирщині варто виокремити металеві вироби, які представлені поодинокими артефактами, адже метали піддаються корозії. Це мідна сокира у Колодяжному Романівського району та мідний кинджал в Троянівському поселенні. Городський тип трипільської культури відзначається поширення глиняних пряслиць до веретена. Часом, їх оздоблювали рядками простих символів, які відходили від отвору. Також були знайдені грузила різної форми — інші деталі ткацького верстата. Кераміка траплялася як з добре очищеної глини, так і з домішками кварцу, слюди та інших матеріалів. Кераміка з добре відмуленої глини трапляється набагато рідше, але її наявність була у всіх поселеннях.
Актуальність вивчення та популяризації
Після Революції Гідності земляки виявили інтерес до популяризації цих сторінок історії на теренах нашого краю. Наприклад, 2016 року Олена Андрущенко — художниця з Житомирщини — отримала грант президента України для обдарованої молоді на створення музею в селі Городському в Коростишівському районі. Ця пам’ятка дала назву локальному типу поселень трипільської культури, які й розкинулися по теренах Житомирщини. Також в рамках того проєкту розгорнули мистецький туристично-інформаційний центр «Дивосвіт Трипілля», в рамки якого входить видання газети та проведення майстер-класів.
