29 Січня 2023

Дитячий табір Житомирщини «Орлятко». Як ми втратили легенду

Related

Втекла від війни з Маріуполя до Житомира

Українська земля споконвіку славилася своєю гостинністю, щирістю, добрими і...

Як Житомир боровся з COVID 19

Як би не було сумно констатувати, та в історії...

Дитячий табір Житомирщини «Орлятко». Як ми втратили легенду

Хоч раз в житті відвідати дитячий табір, означає залишити...

Виходив немовля вагою 490 грамів. Історія лікаря з Житомира

Що може бути ціннішим в світі ніж життя людини?...

Поетеса з Житомирщини Наталія Куліш і її збірка «Вірші, написані війною»

Вона — бібліотекар с. Новопіль Оліївської громади та поетеса,...

Share

Хоч раз в житті відвідати дитячий табір, означає залишити в своєму серці окреме місце, де зберігатимуться спогади про той час і з теплом в душі згадувати ті дні, які назавжди закарбуються в пам’яті. Безсумнівно, найвідомішим дитячим табором України, був, є і буде «Артек», слава про якого тягнеться далеко за межі нашої Батьківщини. Далі на izhytomyryanyn.

Дитячі табори Житомирщини

Якщо ввести даний вираз в пошукову систему, нас буде очікувати відповідь, яка приємно здивує і на мапі Полісся з’явиться чимало яскравих червоних крапок, якими позначені всі табори області. Та за цими яскравими барвами не завжди приховані барвисті історії. 

Понад три десятки таборів, як державних, так і приватних, саме така їх кількість на території Житомирщини. Та серед них трапляються ті, які функціонують повноцінно і ті, чия зоря вже згасла, або ж в процесі і ось про таку зірку Житомирщини піде наша розмова.

«Орлятко» – зірка, що згасла

Перед початком цієї нетривалої історії варто згадати ті табори, які не в далекому минулому зникли, як роса на сонці. Мова йде про легенду «Дружба» в Зарічанах. Донині на території міста продовжує своє життя ще два мастодонти, такі як «Супутник» і «Лісовий берег», та їх історія також достатньо складна.

В 2013 році неподалік від Житомира в селищі Левків загорілася зірка під назвою «Орлятко». Всі приміщення не будувалися з нуля, а за рахунок фінансових вливань з міського бюджету в розмірі 400 тисяч гривень було відреконструйовано старі. Відзначимо, що всі будівлі на території близько десятка років не використовувалися. 

Щорічно в теплі  пори року тут не було де впасти яблуку, адже чисельність дітлахів налічувала близько 2-х сотень вихованців від малюків до підлітків, які завжди з великим бажанням відвідували табір. 

Тут завжди все було організовано на найвищому рівні, починаючи від культурного життя, закінчуючи спортивним і дозвіллям у вигляді дискотек та ночей поруч з вогнищем в компанії гітари. Офіційні відкриття змін завжди знаменувалися візитами вищого керівництва області. 

Зазначимо, що на оздоровлення до табору завжди приїздили діти зі всієї Житомирщини. Були випадки, коли гостями селища Левків були діти зі столиці і навіть з Англії. Все, на перший погляд йшло на краще, але то був лише початок кінця. З року в рік, діти насолоджувалися відпочинком в таборі, але на одному ентузіазмі далеко не поїдеш і, здається, ця історія стара, як світ, коли фінанси «співають романси». З часом проблем, які дошкуляли табору повноцінно існувати, з’являлося дедалі більше, адже час має властивість псувати майно. 

Каталізатором в цій історії стала сумнозвісна пандемія COVID 19 і карантинні обмеження 2020-го року, які поставили хрест на відпочинку дітей. Дежавю повторилось наступного року і два роки простою споруд не пройшли безслідно. Спільними зусиллями небайдужі люди на чолі з Оксаною Крук намагалися всіляко привести до ладу будівлі, аж до того, що методом відкритого вогню прогрівали опалення, яке з часом банально почало давати тріщини, через які виливалася вода. Оксана Крук містянам відома, як ведуча легендарної дитячої передачі “В гостях у Ксені” того часу і керувала тим кораблем, що вже тонув. 

Всі зусилля були марними і в 2022 році попри те, що частково Оксана і добрі люди все ж змогли відновити майно, хоча й частково, хеппі-енду не трапилося.

В грудні 2022 року обласна рада Житомира ліквідувала табір і залишила його на сторінках історії і в серці тих, хто провів кілька найкращих днів свого життя в цьому місці. 

Відверто кажучи, більшість споруд, обладнання, майданчики і все, що є на території табору здебільшого нагадувало про епоху радянського союзу. Облущена фарба, бур’яни, промоклі стелі, корозія і пліснява лише підкреслюють, що свого часу тут недогледіли і про слово прогрес тут навряд згадували. 

Хтозна чи станеться “відродження Фенікса” та здається мрії поки залишаться мріями.

.,.,.,.