Професія лікаря вважається однією з найдавніших у світі і за ці століття встигла обрости чутками і легендами, а дехто лікарям навішав ярликів як добрих, так і не дуже. Далі на izhytomyryanyn.
Які б хто заслуги не приписував лікарям, що начебто ці люди жити не можуть без пакета з цукерками і пляшкою алкоголю, та найголовніша їх мета зберегти життя. Як і в будь-якій сфері діяльності є кращі з кращих і ті хто пасе задніх, або ж робить удає, що кращий з кращих, але насправді пасе задніх. Та особистість, з якою ми познайомимося, насамперед кращий з кращих і для жителів Житомирщини має бути приємно, що він наш земляк, то ж знайомимося.
Сташкевич Анатолій Трохимович
Насамперед Заслужений лікар України і доктор медичних наук.
SICOT та ISSMIS в склад цих міжнародних хірургічних організацій входить наш земляк. Був керівником відділу хірургії хребта з спінальним центром.
Талановитий лікар є уродженцем Житомирщини. Народився в Овруцькому районі в селищі Будолюбівка 4 січня 1955 року.
Дитинство і юність провів у рідних краях і у віці 19 років стає студентом Вінницького медичного інституту імені Пирогова. Залишивши стіни ВУЗу Анатолій на два роки стає інтерном і після того повертається на Батьківщину, де робить перші кроки, як дипломований лікар в Іванківській центральній лікарні та тривала та історія недовго і вже через рік склав валізи і з вітерцем відправився підкорювати столицю.
Перший крок в столиці Анатолій зробив в центральній клінічній лікарні на посаді нейрохірурга і так тривало цілих 7 років.
Навіть встиг в 1988 році працюючи лікарем захистити кандидатську дисертацію.
Перший відчутний злет кар’єри стався у 2003 році, коли обіймав посаду провідного наукового співробітника клініки хірургії хребта Київського НДІ травматології та ортопедії Міністерства Охорони здоров’я. З 2006 цілий рік був науковим співробітником Інституту травматології і ортопедії, що вважається найкращим в Україні.
Щоб не вводити в оману читача, лишень додамо, що цей період став каскадом злетів нашого земляка, який чи не щороку підкорював нові щаблі своєї кар’єри.
Крім наукових праць виконував кропітку роботу у вивченні і вдосконаленні лікування хребта, грудної клітки, сколіозу, остеохондрозу хребта. Сотні видань, десяток відкриттів, дослідження і всі винаходи нині вдало використовуються у світовій хірургії, що є лакмусовим папірцем у професіональному досягненні Анатолія Трохимовича.
Нашому земляку вдається вдало поєднувати професійну діяльність з громадською. Наш земляк входить в обойму редакційної колегії кількох провідних видань у світі медицини.
За часів професійної стежини встиг захистити чотири кандидатські дисертації, які присмачили всю страву під назвою “талановитий Полісянин і його досягнення в медицині”.
Анатолій Трохимович і Житомирщина
Трішки дізнавшись про цього талановитого хірурга можна чекати неоднозначних реакцій. Одні можуть ставитися до нашого героя як скептично, так і схвально. Хтось скаже: “Ставити в один ряд цю людину з Корольовим або Лесею Українкою не варто”. Інші матимуть кардинально інший погляд. Обидві думки матимуть місце на існування. Та точно можна констатувати, без цієї особистості медицина не була б такою, яка вона є і досягнення Анатолія суттєво вплинули на розвиток науки.
Звісно, що в цій історії присутній момент розчарування для мешканців Овруцького району, що така талановита людина не працює в рідних пенатах, чого так не вистачає тутешнім лікарняним закладам. Та так було, так є і так буде, що таланти з провінції завжди тягнуться до мегаполісів де більше можливостей розкрити свій потенціал. Можливо колись настане день, що фахівці зможуть самореалізуватися і в маленьких містечках, та коли то буде, невідомо.
