Мистецьке життя у Житомирі – багатогранне та заслуговує на увагу. Мова йде зокрема про письменницький, театральний, музичний, художній та інші прошарки. Так, у місті є місце для кількох кардинально різних за своїми форматами театрів, об’єднань музикантів та художників. Попри те, що усі вони різні, їх об’єднує творчість та любов до свого міста, яку вони висловлюють зокрема і завдяки мистецтву.
Детальніше про митців міста та те, якою справою життя вони займаються, розповість izhytomyryanyn.
Ілля Грицанюк, Дмитро Голуб, Микола Рогузько та «ВулБа»
Гучності Житомиру додає мистецька формація вуличних барабанщиків «ВулБа», найактивнішими учасниками якої є Ілля Грицанюк, Дмитро Голуб та Микола Рогузько. Так, ці музиканти не лише тішать містян своєю грою на етнічних барабанах, а й організовують однойменний фестиваль у селі Дениші та проводять майстеркласи, аби долучити до мистецького життя Житомира якомога більше людей. Музиканти «ВулБи» -особистості багатогранні, тож вміють грати й на інших музичних інструментах, втім, основна їхня спеціалізація – все ж етнічні барабани.
Місто Житомир розташоване у мальовничому куточку України: мальовничі краєвиди, ліси, річки, озера – усе це сприяє розвитку та становленню Житомирської художньої школи.
Заслужений художник України Анатолій Розбіцький
Яскравий представник художнього бомонду Житомира – заслужений художник України Анатолій Розбіцький. Його досвід налічує більш ніж сорок років творчої діяльності. У його творчому доробку – полотна урбаністичного Житомира, не оминає художник і теми Майдану, війни на сході України. Оскільки практично все життя Анатолій Розбіцький проживає у Житомирі, ще під час навчання писав старий Житомир, спостерігав за тим, як розвивається та змінюється місто. Творчість художника тісно пов’язана із історією України, українського козацтва, 16-18 століття, а також охоплює і сучасний період російсько-української війни. У 2015 році художника удостоєно почесним званням заслуженого за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.
Художник та графік Микола Бутковський
Український живописець та графік, заслужений художник України. Окрім графіки та живопису, працює у такому жанрі, як фотопортрет. Зокрема, у його доробку – близько 60 фотопортретів митців Житомира – художників, поетів, музикантів, прозаїків. Також художник зазначає, що часто фотографує пейзажі міста на телефон та обробляє їх.
Олександр Вацек та «Орея»
Наступна постать у мистецькому житті міста, варта нашої уваги – український хормейстер, диригент, вокальний викладач, заслужений діяч мистецтв Олександр Вацек.
Хорова капела «Орея» широко відома не лише у Житомирі, а й за його межами. Вона була організована українським хормейстером, диригентом, вокальним викладачем Олександром Вацеком. Під його керівництвом колектив капели виборов 8 Гран-Прі як в Україні, так і за кордоном, загалом же на рахунку Олександра Вацека – 10 Гран-Прі. У репертуарі «Ореї» як твори української і світової класики, так і модернові.
Оксана Науменко та театр-студія «Сюртук»
Наступний яскравий представник мистецького життя Житомира – театр-студія «Сюртук», яку було організовано житомирською поетесою Оксаною Науменко на базі мистецького об’єднання «Пантеон». Наразі ж вона є режисеркою «Сюртука». Під її керівництвом учасники театру, серед яких як місцеві поети та прозаїки, так і люди зовсім не творчих професій, успішно поставили не одну виставу-перформанс, декілька із яких викликали такий фурор, що були показані повторно, проте у трохи видозміненому форматі.
Спочатку Оксана Науменко влаштовувала у себе вдома своєрідні «квартирники», згодом учасники зібрань перебазувалися до Житомирського обласного літературного музею, потім збиралися в актовій залі Житомирської обласної бібліотеки імені О. Ольжича.
Петро Авраменко та Житомирський музично-драматичний театр імені Івана Кочерги
Житомирянам та гостям міста добре відомий академічний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги, що на майдані Соборному. У багатьох житомирян з ним пов’язані спогади з дитинства, адже багато хто його відвідував не лише у дорослому житті, а й у шкільні роки. Репертуар театру різноманітний: це як комедії, драми, трагедії, так і казки для дітей, причому не лише українська класика, а й твори, які належать до сучасної української драматургії й світової класики.
З Житомирським академічним українським музично-драматичним театром імені Івана Кочерги тісно пов’язане ім’я режисера, заслуженого артиста України Петра Авраменка. Так, він зрежисирував такі вистави як «Вій», «Аліса в країні чудес», а також казки «Подорож з драконом» та «Фантастична Мері».
Окрім роботи в Житомирському музично-драматичному театрі, Петро Авраменко має і інші творчі заняття. Зокрема, він є режисером вуличних театралізованих дійств, відеокліпів, телепрограм як розважального, так і соціального характеру, а також і для дітей. Займається митець і акторською діяльністю: на його рахунку – ролі Фігаро у виставі «Весілля Фігаро», Голохвастова у виставі «За двома зайцями», Степана у «Коханому нелюбі», Блазня у «Мазепі», Стецька у «Сватанні на Гончарівці», Жевакіна у «Женихах», Півня у «Божих тварях», Михайло у «Украденому щасті» та інші не менш яскраві ролі. Також Петро Авраменко створив короткий метр «Студентські небилиці», документальну стрічку «Звільнення Житомира», короткий метр «Неймовірне побачення», документально-художній фільм «Вогонь самопосвяти» та документально-художній фільм «Барон Іван де Шодуар?».
Народний артист України Микола Карпович
Ще одна яскрава постать у мистецькому житті Житомира, пов’язана із музично-драматичним театром імені Івана Кочерги – народний артист України Микола Карпович. Варто згадати про ролі в театрі, завдяки яким він запам’ятався глядачам: це Антоніо у виставі «Весілля Фігаро», Він у «Вбити чоловіка», Костянтин у «Сирена і Вікторія», Онисько у «Фараонах», Орлик у «Мазепі», Писар у «Майській ночі», Потап у «Бой-жінці» та інші.
Звісно, що у Житомирі творить ще багато митців, які і створюють неповторний шарм та підкреслюють індивідуальність цього міста.
