Житомирський обласний краєзнавчий музей, який є візитівкою регіону, було відкрито 1865 року. По праву вважається одним із найдревніших в Україні. Головне приміщення, розташоване на Замковій горі, приваблює як містян, так і туристів з інших міст та країн. Детальніше про історію створення закладу, підрозділи, фонди та колекції розповість izhytomyryanyn.
Історія створення закладу
Першоосновою створення краєзнавчого музею вважають відкритий у жовтні 1865 року музей при російській публічній бібліотеці. У ньому було експоновано переважно зібрання різноманітних мінералів та елементів гірських порід, які належали губернатору Черткову.
У 1900-х роках колекції було перенаправлено новоспеченому Музею Товариства дослідників Волині, який завдячує своїй розбудові вченим, а саме віце-голові товариства Павлу Тутковському та ентомологу Антону Ксєнжопольському.
З 1911 року заклад знали як Волинський центральний музей, у 1914 році він отримав автономію.
Революція 1917-21 років позначилася на роботі закладу, адже йому були передані експонати із Волинського єпархіального давньосховища. Також до музею було спрямовано предмети із приватних колекцій, які було націоналізовано, зокрема, зібрання баронів де Шодуар.
У 1925 році музей було удостоєно нового статусу та присвоєно нову назву – Волинський державний науково-дослідний музей.
1950 року музей перейменували на Житомирський краєзнавчий музей.
Окрім музейної діяльності, працівники закладу були задіяні в розкопках на території Житомирської області. Протягом 1929-1946 років вони працювали над дослідженням Райковецького городища, що на лівому березі річки Гнилоп’ять.
Варто зазначити, що до Житомирського краєзнавчого музею прибули й експонати з Бердичівського краєзнавчого музею, який припинив свою діяльність у 1954 році.
Історія центральної будівлі
Знаходиться у будівлі, яка перебувала у власності Костьолу Святої Софії, на Замковій горі. Попереднє місце розташування – у двоповерховому будинку, спорудженому з червоної цегли на перехресті вулиць Ольжича та Старовільської. У період СРСР у приміщенні на Замковій горі мешкали люди.
Підрозділи музею
До складу Житомирського обласного краєзнавчого музею входять відділення, які перебувають як на території Житомирської області, так і поза нею та мають статус філій.
- Літературно-меморіальний музей В. Короленка (у Житомирі)
- Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в м. Новоград-Волинському
- Коростенський краєзнавчий музей
- Музей партизанської слави Полісся в с. Словечне Овруцького району
- Музей-садиба родини Рильських у с. Романівка Попільнянського району
- Брусилівський історичний музей ім. І. І. Огієнка.
Фонди Житомирського обласного краєзнавчого музею
Фонди Житомирського обласного краєзнавчого музею зберігають понад 160 тисяч пам’яток, які містять ґрунтовну інформацію про історію, культуру, а також етнографічні особливості регіону. Зокрема, у музеї розташована природнича колекція, яку вважають однією із кращих та найповніших в Україні та яка містить збірку опудал тварин Житомирської області, яка була зібрана Всеволодом Бруховським, зоологом-краєзнавцем.
Одна із найбільш цінних колекцій, які розташовані у музеї – це археологічні екземпляри, зібрані внаслідок розкопок Житомирської стоянки часів раннього палеоліту, Радомишльської стоянки часів пізнього палеоліту, Райковецького городища XII—XIII ст, етнографічні пам’ятки, які розповідають про Житомирське Полісся, а також картинна галерея.
Протягом 1990-2000-х років при краєзнавчому музеї було організовано експозиції, які розповідають про часи доби УНР та про Голодомор, який був в Україні у 1932-33 роки.
Стаціонарні виставки, представлені в Житомирському обласному краєзнавчому музеї
Археологічна виставка, яка містить колекцію екземплярів з предметів, знайдених під час розкопок Житомирської стоянки часів раннього палеоліту, екземпляри, знайдені під час розкопок Радомишльської стоянки – знаряддя праці часів пізнього палеоліту, знаряддя праці, зброя ремісничі вироби та елементи тканин, знайдені під час розкопок Райковецького городища, яке було знищене під час навали хана Батия 1241 року.
Західноєвропейський живопис XVI — поч. ХХ ст. Виставка охоплює роботи з Італії (XVI—XVIII ст.), Голландії (XVII—XVIII ст.), Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Польщі (кін. XVIII- поч. ХХ ст.).
Традиційне ткацтво та вишивка Житомирщини кін. ХІХ — ХХ ст. Виставка представляє собою зібрання справжніх предметів домашнього вжитку, які були зібрані працівниками музею в різних селах.
Природничі збірки Житомирського обласного краєзнавчого музею. Так, у залах виставки представлено унікальну зоологічну колекцію, яку вважають найбільш повною в Україні.
Нумізматичні колекції, які містять у своєму складі такі експонати як римські монети, які датуються І-ІІ ст. н.е, польські срібні монети часів ХVІІ ст, які охоплюють період правління Яна Казимира та Сигізмунда ІІІ.
Житомирська область у добу Української Народної Республіки. Завдяки цій виставці можна дізнатися про події Української революції 1917—1921 рр., які охопили й область. Експозиція представляє собою документи, фотографії, гроші, зброю, побут тих часів. Частина експозиції представляє період АТО.
У 2020 році на базі Житомирського обласного краєзнавчого музею було відкрито виставку робіт французького художника Сестеро де Лаутерекена.
Також особливої уваги заслуговують такі відділи як літературно-меморіальні музеї В.Г. Короленка, Лесі Українки, Максима Рильського, які містять документи та книги, які розповідають про життєвий і творчий шлях українських митців. У відділі етнографії міститься експозиція, яка розповідає про народний побут та культуру Житомирського Полісся.
У Житомирському обласному краєзнавчому музеї пропонують відвідати оглядові та тематичні екскурсії, які охоплюють знання з історії та культури Житомирщини, лекторії, краєзнавчі та етнографічні гуртки.
Основні напрямки діяльності Житомирського обласного краєзнавчого музею – науково-дослідний, науково-фондовий, науково-експозиційний, науково-просвітницький.
