Що може бути ціннішим за людське життя? Хіба що життя дитяче. Якщо доросла людина вже не так цінує те, що дається раз, то за дитяче життя і здоров’я варто боротися. В історії людства були сторінки, які доказують, що були і є божевільні особистості, яким життя дитини і людини загалом до одного місця. Але якщо ж сталося так, що здоров’я і життя найменших мешканців планети під загрозою і є можливість за нього боротися до діла беруться лікарі, яких можна приписати до списку святих. Далі на izhytomyryanyn.
Діти, лікарні, цифри
Погодьтеся, що тема дитячих хвороб і лікарень не найвеселіша, адже приходить розуміння, що наявність таких закладів викликана потребою в лікуванні дітлахів і сам факт того, що діти хворіють вже аж ніяк не веселить.
Щоденно у світі народжується понад 200 тисяч немовлят і за рік ця цифра сягає понад 110 мільйонів дітей. Третина з них потребує мінімального лікарського втручання, п’ята частина з них мають суттєві проблеми зі здоров’ям, які без суттєвого втручання лікаря не вирішити, а десятій частині не позаздриш і лишень залишається сподіватися на долю, майстерність лікарів і на інші фактори.
На жаль достеменно невідомо скільки дитячих медичних закладів налічується у світі, та можемо здогадуватися, що ці цифри варіюються в межах кількох десятків тисяч установ.
Якщо ж ми говоримо про одну з найвідоміших дитячих лікарень України у ХХІ столітті то на розум приходить лише одна та ім’я їй “Охматдит”. Загалом же в новому тисячолітті на території нашої держави налічуються сотні лікарень, де наймолодші Українці, і не лише, отримують шанс на повноцінне існування і життя. Наша бесіда піде про найвідомішу дитячу лікарню Житомирщини і спробуємо зупинитися на самих цікавих сторінках її життєпису.
Станишівка
Серед звичайного люду ця лікарня має саме таку назву і ніхто не каже: “обласна лікарня”.
Знаходиться на околиці міста на березі річки Тетерів і швидше за все це і стало головним критерієм при виборі місця будівництва споруди лікарні.
Бере свій початок історія цієї лікарні з 1984 року, за два дні до нового року, а саме 29 грудня була введена в експлуатацію. Як це не дивно, але медичний заклад в Станишівці можна вважати досить юним, натомість досвідченим і таким, що зарекомендував себе з найкращої сторони.
З найпершої сторінки своєї повісті ця лікарня розписала зміст своєї діяльності, де були абсолютно всі розділи від діагностики захворювань до лікування і реабілітації маленьких пацієнтів.
На момент відкриття лікарні арсенал ліжкомісць налічував 390 штук, лікувально-профілактичних напрямків налічувалося 23, а підрозділів було 30 і ці цифри щороку зростали.
Що ж стосується кількості фахівців, які були першопрохідцями в стінах Станишівської лікарні, то це були як молодший медичних персонал, так і Заслужені лікарі України і їх кількість була приголомшлива, а саме близько 800 чоловік.
Ще на перших порах лікарі мандрували за кордон задля підвищення кваліфікації в не самі прості країни світу, такі як: Швейцарія, Ізраїль, США, Польща, Чехія, Японія і багато інших.
Статистичні дані свідчать, щорічно в стінах лікарні проводять понад 4 тисячі медичних втручань, а це понад десять за добу і все це виконують висококваліфіковані фахівці за методиками лікарів з інших країн світу.
Знакова подія сталася в 2004 році, коли МОЗ України ініціювали відкриття філії кафедри дитячої хірургії Національної медичної академії імені П.Л.Шупика.
За 4 роки до того в історію лікарні було вписано ще одну цікаву сторінку, де розповідається про відкриття медичного центру для дітей з ураженням нервової системи і психічними відхиленнями.
За свою історію лікарня встигла обзавестись тим, що мають далеко не всі медичні заклади України, а саме відділенням ультразвукової і функціональної діагностики, що істотно виділяє установи серед своїх побратимів.
Звісно, що всіх сторінок, які залишилися у цій книзі не злічити, але маємо констатувати, що за короткий проміжок часу керівництву лікарні вдалося з міцного фундаменту створити не менш міцну споруду. Найголовніше, що в цьому селищі під Житомиром маленькі українці і україночки стають на ноги, щоб піднімати на ноги нашу Україну.
