Щоб придбати необхідні ліки, нам достатньо вийти з дому до найближчої аптеки, або ж забронювати їх через Інтернет. Втім, ситуація не була аналогічною кілька століть тому, адже медицина не була настільки розвиненою та доступною. Про те, коли на Житомирщині з’явилися перші аптеки, якими вони були та якими товарами торгували, розкажуть на izhytomyryanyn.
Хто та коли відкрив першу аптеку у Житомирі?
Перша аптека у Житомирі побачила світ у 1789 році. Її відкрив місцевий мешканець Ян Данієль Вадзл з дозволу останнього короля польського та великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського. Розташовувалася вона на місці Житомирського обласного музично-драматичного театру та була побудована з дерева. Її викупив відомий житомирянин Франц Гейнч, і аптека більше нагадувала торговий центр, аніж пов’язаний з медициною заклад. Асортимент вражав своїм різноманіттям: у аптеці не лише продавали, а й виготовляли ліки, косметику й ветпрепарати, а й реалізовували препарати на основі трав та перев’язочні матеріали.
У кінці ХІХ століття перелік житомирських аптек поповнився ще кількома закладами. Зокрема, до них належать заклади відомого в місті “чорнокнижника” Едварда Мар’яна Галлі та багатих містян Карла Гротта й Леона Пацєрковського. Ще одна аптека, яка була побудована на вулиці Михайлівській, належала житомирянину Йосипу Саковичу. Її цікавою особливістю було те, що вона була першим закладом в місті, який реалізовував гомеопатичні засоби.
Перша аптека, яка мала ліцензію, в Житомирі відкрилася на початку ХХ століття. Її власником був найбільш шанований губернський фармацевт Володимир Каленський, який за сумісництвом ще був членом комісії з охорони здоров’я у житомирській міській управі.
Як був організований робочий процес у житомирських аптеках?
Варто зазначити, що, попри відсутність багаторічного досвіду, власники аптек давали ради з організацією усіх робочих процесів. По-перше, ретельно стежили за порядком: він у аптеках був зразковий. Щороку у цих медичних закладах відбувалися ревізії, протягом яких здійснювалися перевірки якості ліків, оцінювалася чистота та дотримання термінів придатності товарів. У разі, якщо порушення все ж були виявлені, власників закладу штрафували на чималеньку суму. Втім, ліки, які були виготовлені у аптеці, покупці могли придбати лише за тієї умови, якщо заклад мав патент, підписаний лікарською комісією. Цей нюанс спровокував появу аптечних складів та магазинів, де можна було купити вже готові ліки без попереднього замовлення. Зокрема, один з таких закладів, що називався “Старіна і роскошь”, розташовувався на розі вулиці Великої Бердичівської та Соборного майдану. Реалізовували у цій крамниці не лише лікарські засоби, а й косметику та парфуми.
Втім, як власники аптек, так і крамниць зіштовхнулися з однією проблемою: їм бракувало кваліфікованих працівників. Така ситуація склалася як у сфері медицини, так і у сфері фармацевтики. Так, до прикладу, у 1797 році у Житомирі існував лише один навчальний заклад – повітове училище, форма навчання у якому змінювалася кілька разів. Так, було там і три класи, і п’ять, і навіть два. Проте, училище зазнало ліквідації у першій половині ХІХ століття, а у січні 1833 року на вулиці Мала Бердичівська у Житомирі запрацювала гімназія. У місті були також і навчальні заклади для жінок – Маріїнська гімназія та приватний заклад Надії Овсяннікової.
Першу лікарню у Житомирі було відкрито в 1776 році, вона функціонувала при жіночому монастирі сестер-шаріток. Попри те, що монастир було закрито, на його базі запрацював військовий шпиталь.