Вчений, який першим виявив на околицях Житомира незвичну для української флори рослину суницю індійську та дослідив флору Середньої Азії – ботанік-географ, вчений-флорист та фахівець з гербарної справи Володимир Липський. На його честь було названо 2 роди та 56 видів рослин, а наукова спадщина складає понад 100 наукових праць. Він з родиною мешкав у цьому місті на вулиці Вільській, а також з Житомиром пов’язана його наукова діяльність. Володимир Липський один із небагатьох дослідників природи, які відвідали усі земні континенти, крім Антарктиди та Австралії. Детальніше про його вклад в науку розповість Я новатор.
Життєпис вченого Володимира Липського
Народився науковець на Рівненщині у селі Самостріли в 1863 році. Проте 1873 року він з родиною переїжджає до Житомира та оселяється у будинку на вулиці Вільська. Середню освіту майбутній вчений здобуває у Житомирській міській гімназії, яку завершує з золотою медаллю. Вищу освіту здобуває на природничому відділенні фізмату у Київському університеті святого Володимира.
Ще навчаючись в університеті, майбутній вчений починає досліджувати флору Київщини та Поділля, впорядковує гербарій. Надалі, після випуску з університету у 1886 році, розпочинає викладацьку діяльність, яка продовжується до 1893 року. Стає членом товариства природодослідників у Києві та згідно з їхніми дорученнями досліджує флору Кавказу.
Саме Володимир Липський детально дослідив флору Середньої Азії та у підсумку видав наукову працю. Так, його “Флора Середньої Азії” цікавить науковців зі всього світу. В Україні він займався дослідженням мінеральних радіаційних джерел на Житомирщині, рослинного світу лиману на півдні та водоростей Чорного моря.
Протягом майже усього 1918 року Володимир Липський мешкає у Житомирі, водночас перетинається у наукових колах з Вернадським, Тутковським, Кримським, опрацьовуючи ідею створення національної академії наук. А у 1919 році Володимира Липського було обрано на посаду академіка Всеукраїнської Академії наук, протягом 1921-1922 років він обіймав пост її віцепрезидента.
Володимир Липський виявив на околицях Житомира незвичну для України рослину суницю індійську
Починаючи з 1922 року та до 1928 року Володимир Липський займається дослідженням флори Житомира та його околиць. Саме тут він виявив та надалі дослідив суницю індійську – рослину, яка була абсолютно новою для України. Тож науковець зібрав зразки рослини – плоди та насіння, у гербарій, а кілька кущів суниці було висаджено у ботсаду при Президії Всеукраїнської Академії наук.
У той час, коли Українська академія наук перебувала на стадії становлення, знання Володимира Липського стали у нагоді. Так, крім завідування Ботсадом та кафедрою квіткових рослин, він активно розвивав природничий профіль у різних академічних структурах. Зокрема, Липський брав участь у комісії Української Академії наук, яка займалася вивченням природних багатств та у комісії з вивчення фауни України. Також науковець був дотичним до видавничої справи: працював у видавничій комісії Української Академії наук, очолював комісію енциклопедичного словника та комісію з ревізії бібліотеки УАН.
Протягом 1920 року Липський перебував на посаді представника відділу Господарського правління Української Академії наук. Починаючи з 1922 року та по 1927 рік він очолює Всеукраїнську Академію наук.
Помер Володимир Липський у 1937 році в місті Одеса. На честь вченого було названо 2 роди та 56 видів рослин.
Наукова спадщина Володимира Липського складає понад сто монографій та наукових робіт, написані цікавим, доступним та яскравим стилем. У Києві та Одесі є меморіальні дошки пам’яті науковця.