Величезна кількість хлопчиків у світі хоч раз в житті грали з друзями в дворі в футбол. Хтось грав краще, а хтось гірше. Найменш вправного завжди ставили у рамку воріт. Та більшість із них вже в ті юні роки мріяли стати знаменитими футболістами. Дехто купував футболку з іменем свого кумира. Чиясь мрія стала реальністю і хлопці починали грати в футбол на професійному рівні, ну а дехто полишав всі свої мрії і обирав іншу життєву дорогу. І маємо картину, що із тих хлопчаків, що ще десяток років тому безтурботно бігали в дворі і кволо били обшарпаний м’яч, своєї мети досягли лічені і найталановитіші. Далі на izhytomyryanyn.
Нехай вас не вводить в оману невелика кількість знаменитих футболістів нашої області, все ж їх кількість, насправді, вражаюча. Так вже склалося, що імениті футболісти, саме ті, хто грають у великий футбол. Та давайте не будемо забувати про аматорські клуби, футзал, міні футбол та інші. Кількість професійних гравців серед таких клубів чимала. Та хочемо ми цього чи ні, але світова спільнота завжди цікавилася саме представниками великого футболу, про яких ми сьогодні і поговоримо. А для пересічного житомирянина буде приємно усвідомлювати, що вони народилися в нашому краї.
Юрій Миколайович Вернидуб
Знаменитий футболіст і тренер народився в Житомирі 22 січня 1966 року. Розпочав свій тернистий шлях з нашого міста виступаючи за житомирський “Спартак”. Не зважаючи на вдалі виступи, Юрій Миколайович, як слухняний громадянин відслужив в армії, як і вимагав того закон. “Спартак” був першим і останнім житомирським клубом в кар’єрі Вернидуба. Свого часу був навіть візит на 1 рік в Німеччину в клуб “Хемніцер”. Професійна футбольна кар’єра тривала до 2000-го року. Потім було 7 років відпочинку і підготовки до тренерської діяльності. Перші двері, які відчинилися знаходилися у Запоріжжі “Металург”. Шалений злет відбувся після 8 років роботи в Луганській “Зорі”. Надалі наш земляк на три роки попрощався з Україною. Його маршрут був наступним: “Шахтар” (Солігорськ, Білорусь) та “Шериф” (Тирасполь, Молдова). З останнім добився найвагоміших успіхів у кар’єрі тренера, адже дійшов до фінальної стадії “Ліги Чемпіонів”, найсильнішого футбольного змагання в Європі. З 2022 року очолює “Кривбас” Кривий Ріг і здається, що відродження “Фенікса” не за горами.
Олександр Володимирович Зінченко
Уродженець міста Радомишль, Житомирської області. Народився гравець збірної України 15 грудня 1996 року. У своєму послужному списку має чимало іменитих клубів, які встиг змінити за свої юні роки. Першим професійним клубом у кар’єрі був “Шахтар U-19” (Донецьк). В 2014 році був неоднозначний візит на 2 роки в Росію в клуб “Уфа”, після чого відправився в Голландію, де виступав за “ПСВ” та “Йонг ПСВ”. Найприємнішою сторінкою в житті Сашка є 5 річна робота в клубі “Манчестер Сіті” (Англія). Без перебільшення, один із ТОП клубів світу. В 2022 році перейшов в стан ще одного англійського клуба із Лондону “Арсенал”. Незамінний гравець збірної України. 4-разовий Чемпіон Англії, фіналіст “Ліги Чемпіонів”, 2-разовий володар Кубка Англії і Суперкубка Англії.
Попереду, ще довгий шлях, який принесе нашій області і всій Україні ще безліч приводів для гордості.
Руслан Володимирович Малиновський
Ще один ровесник і колега Олександра по збірній України. Народився майбутній півзахисник в Житомирі 4 травня 1993 року. Незамінний в збірній Україні та своєю лівою ногою змушує тремтіти суперників під час свого удару. В 2000 році почав грати за “Полісся” та через 5 років юного таланта примітили скаути “Шахтар” (Донецьк). За 9 років, яких зіграв в Україні змінив кілька клубів, таких як “Севастополь”, “Зоря” (Луганськ). В 2015 році полишає рідну землю і відправляється в Бельгію, де стає чемпіоном в складі клуба “Генк”, де грав одну з найважливіших “скрипок”. В 2019 році складає валізи і підписує контракт з клубом із Італії “Аталанта”. Та навіть в ТОП чемпіонаті наш земляк не “пасе задніх” і наводить жаху на суперників. В складі збірної України вперше зіграв в 2015 році в матчі проти збірної Латвії. Окрім клубних досягнень має чимало особистих, які можна перераховувати довго. Те, що у Руслана ще багато досягнень попереду, в цьому ніхто не сумнівається. Хтозна, можливо колись він повернеться в рідне місто і буде творити вдома.
Данило Ярославович Сікан
Наймолодший в цій плеяді відомих імен футболістів із Житомира. Корінний житомирянин, який з’явився на світ 16 квітня 2001 року. Вихованець місцевої школи “Полісся”. Займався футболом в Житомирі до 2014 року та потім відправився у велике плавання, яке триває й досі. Першим клубом після рідного “Полісся” став представник культурної столиці “Карпати” (Львів). У місті лева пограв до 2018 року, в прем’єр-лізі України. Після, відправився в іншу сторону України, якщо так можливо було сказати в 2018 році, в місто Донецьк, а саме в “Шахтар”. Пробитися до основного складу донеччан не було простим завданням, тому був вимушений мандрувати в оренди, а саме в “Маріуполь” і німецьку “Ганзу”. Права на футболіста належать саме гірникам.
На відміну від усіх попередніх земляків, має одне суттєве досягнення, чого не мають всі попередні. 2019 року Данило був у складі славнозвісної молодіжної збірної України, яка на Чемпіонаті світу з футболу серед молодіжних збірних виборола золоті нагороди. Таким чином наш “Данило Житомирський” вже є чемпіоном світу. На тому ж чемпіонаті отримав нагороду “Срібна бутса”, за те що на мундіалі відзначився 6 влучними ударами, що дозволило йому стати другим за цим показником серед всіх інших футболістів змагань.
Дебют за національну збірну України стався 1 вересня 2021 року в поєдинку проти збірної Казахстану і вже в першому матчі показав хто є житомирського роду. В першому ж матчі за збірну відзначився забитим м’ячем на 93 хвилині.
Що не кажіть, а коли грає гімн України та з 11 гравців троє представляють нашу область, після цього виникає лише одне запитання: “Чи дійсно Київ і Донецьк є постачальниками футболістів до збірної” та з’являється тільки одне відчуття, а саме гордість за наше місто. А якщо ще і Юрій Миколайович буде тренером збірної, а такі розмови були, тоді точно можна відкорковувати шампанське і бути впевненим у перемозі збірної України.
Чотири кити, на яких тримається слава житомирського футболу. Так стверджувати неможливо. В нашому місті чимало професійних і аматорських клубів, які виступають на всеукраїнському рівні і не лише. Їх назви не так відомі широкому загалу, але вони дійсно існують і виступають на рівні з не менш іменитими клубами України.
Найголовніше жити з вірою, що відомих світу імен, які народилися в нашому краї ставати дедалі більше.
В нашому місті діє чимало футбольних шкіл і секцій, які відкривають двері в світ великого футболу багатьом талановитим хлопчикам. Питання в тому, кому і як вони відчиняться? Найвідомішою з них, і це не дивно, є школа “Полісся”. Вистачає і шкіл, які працюють з найменшими майбутніми зірками футболу. Та крім самого таланту та завзяття варто мати й характер і справжній міцний стрижень. Як показують досягнення всіх, про кого було згадано вище, зірковий шлях він аж ніяк не тернистий. Після злету, буде падіння і як спортсмен його переживе, так і складеться все у майбутньому.
