Нікого не дивує той факт, що в сучасному світі ресторани, кафе і фастфуди є невід’ємним елементом нашого життя. Люди відвідують ці місця не лише заради смачної їжі, а й заради зустрічей по роботі за філіжанкою кави. Ті, хто хоч раз в житті тримали в руках ресторанне меню, звертали увагу, що існують такі назви страв, що одразу й не зрозумієш чи це назва страви чи поселення в Карпатах. Дизайн меню виконують так, щоб у відвідувача виникало бажання то все їсти і якнайшвидше. А якщо офіціант, майже у віршованій формі розповість про смак цієї страви, вважайте, ви потрапили на гачок. Далі на izhytomyryanyn.
А чи помічали ви в сучасних ресторанах, що меню в основному невеликих розмірів? Це все не просто так. На перший погляд, може здатися, що в цьому закладі дефіцит продуктів і немає з чого готувати. Насправді ні. В них все виконано так, щоб керівники і власники отримали максимальну вигоду від подачі, насправді дешевих страв. Таких секретів відверто десятки. На жаль, багато хто стає заручником обставин і купує страву, яка не коштує тих грошей. Житомир не є винятком з правил та має велику кількість ресторанів і фастфудів, де працюють ці закони. Особливою популярністю користуються піцерії, в яких можна скуштувати далеко не лише “Маргариту” чи “Чотири сира”.
Відомі кафе і ресторани 2000-х Житомира
“Ялинка”
Знаходиться в районі “Богунія” та працює і до нині. Проте, всі гучні гуляння вже давно позаду. Адже тут лише збираються на обіди, які мають трагічний характер. Відкритий був у 60-х роках і до нашого часу крім персоналу мало що змінилося. Але сама місцевість в цьому районі мальовнича. Поруч лісосмуга та і сам район знаходиться на околиці міста. Свого часу тут відбувалися свята як на сотні гостей, так і будь-який охочий міг перекусити з колегою в час обідньої перерви і не лише.
“1001 і одна ніч”
Ще один відомий заклад громадського харчування. Як і “Ялинка” працює й по цей день. Але гучні свята тут організовують й досі. Відверто кажучи, такі заклади нагадують сплячі вулкани, які можуть вивергатися. Розташований у Шодуарівському парку, що лише мало б додавати цьому закладу відвідувачів. Натомість потік клієнтів був і є на мінімалках. Чому так склалося? Невідомо! Можливо відповідь криється у невдалому місці.
“Порцеляна”
Знаходиться в районі Панчішної фабрики. Працює і, здається, ще буде працювати. Суттєвих змін в інтер’єрі не відчув за роки свого існування. Розташований на першому поверсі житлового будинку. І мешканцям таке сусідство не додає гарного настрою, особливо у вечірній час, коли гучно грає музика.
Чим пригощали?
По-перше, на відміну від сучасних ресторанів, які мають десятки секретів, в 2000-ні була лише одна інтрига. Чи свіжі інгредієнти, з яких приготовлена страва? По-друге, оригінальних назв ніхто не винаходив. Все було максимально просто і без фантазії. Найвищим пілотажем фантазії була “котлета по-київськи”. Ніхто тоді й не мав поняття степенів прожарювання м’яса “rare”, “medium”, “well done” і т.д. Їх було всього 2, а саме готове чи не готове. В меню ви ніколи не знайшли б такого слова, як “смузі”. Скоріш за все, тоді ви б подумали, що це не назва десерту, а рідкісна хвороба у кухара ресторану. А хто міг подумати, що через 20 років, тогочасні кекси будуть називатися “мафіни”. Певне подумали б, що немовля хотіло написати слово “магазин” а вийшов “мафін”, або ж це ім’я директора з Казахстану. А уявіть таку ситуацію, що відвідувачу в 2000-х офіціант запропонував капкейк. Скоріш за все офіціант почув би фразу: “Будь здоровий”. А звичайне печиво з шоколадом ніхто тоді не називав “Фондан”. Слово “Фондан” тоді лунало лише в одному випадку, якщо хтось на підпитку хотів вимовити слово “фонтан”. Під час обідньої перерви люди ходили в кафе поїсти, а нині це називається “бізнес ланч”. Тогочасний ресторанний бізнес, на відміну від сучасного відрізнявся простотою і своїми дешевими цінами. Красива назва манить відвідувача і це факт. У людей підвищується самооцінка, адже тепер вони ходять не пообідати, а сходили на “бізнес ланч”.
І такі паралелі можна проводити довго. Великий відсоток людей з ностальгією згадують ті часи. І нехай обслуговування, подача страв чи інтер’єри були далеко не ідеальними, все ж і до нині люди влаштовують вечірки в стилі 90-х чи 2000-х, адже це наш менталітет, наше минуле і наша історія.
