Літературне життя Житомира буремне та сповнене перипетій. Особливу увагу, окреслюючи цю тему, варто приділити кільком студіям та школам, які зробили значний внесок у мистецький аспект міста. Серед них – літературно-мистецьке об’єднання “Оксія”, літературно-мистецьке об’єднання “Шодуарівська альтанка”, або, аби одразу заінтригувати, “ША” обласна літературно-мистецька студія імені Михайла Клименка.
Так, не завжди творчим людям вдається досягти згоди стосовно того, якою має бути література, проте усі вони натхненні нею, і житомирські поети та прозаїки – не виняток.
Про життя літературних об’єднань Житомира та про їхніх яскравих представників детальніше на ЯЖитомирянин.
Літературно-мистецьке об’єднання «Оксія»
Офіційно зареєстроване у 2004 році народне аматорське літературно-мистецьке об’єднання «Оксія» під керівництвом барда та поета Костянтина Кулікова свого часу прихистило під своїм крилом перспективних житомирських митців. “Оксія” яскраво увійшла у доволі консервативне літературне життя міста та змусила усіх збадьоритися. Так, характерною рисою “Оксії” є відхід від класичної лінії поезії, сміливі експерименти зі словом.
Члени літературно-мистецького об’єднання “Оксія” не лише регулярно збиралися на заняття то у приміщенні Житомирської обласної філармонії, то у Будинку офіцерів Житомирського гарнізону, а й організовували щорічний фестиваль, участь у якому могли взяти поети не лише з Житомира, а й з інших куточків країни. У підсумку фестивалю видавався поетичний альманах, у якому публікувалися твори переможців та членів журі.
Літературно-мистецьке об’єднання “Шодуарівська альтанка”
Літературно-мистецьке об’єднання “Шодуарівська альтанка”, або, як її скорочено називають організатори, “ША”, виросло з витоків реорганізованого літературно-мистецького об’єднання «Оксія». Воно засноване у 2017 році житомирськими поетами Ларісою Паламарчук та Вадимом Жалюком. Як зазначають організатори об’єднання, воно отримало свою назву на честь альтанки, яка височіє у Житомирському парку, заснованому бароном де Шодуаром.
Фестиваль “Шодуарівська альтанка” у Житомирі
Ларіса Паламарчук та Вадим Жалюк є також й ініціаторами та організаторами фестивалю поезії та прози з однойменною назвою, який відбувається у Житомирському обласному літературному музеї з 2017 року та має статус Всеукраїнського.
За підсумками фестивалю друкується альманах, до якого входять твори переможців, організаторів та членів журі. Так, у 2017 світ побачив альманах “Шодуарівської альтанки”, який має назву «Людина чує якийсь момент», у 2018 та 2019 роках у підсумку фестивалів також вийшли друком альманахи.
Переможці фестивалю 2017 року
номінація “Поезія”
- Андрій Башкатов (м. Бердичів)
- Олександр Білокур (м. Миколаїв)
- Настя Лапа (м. Миколаїв)
- Ксенія Шилова (м. Житомир)
номінація “Проза”
- Владислав Басін (м. Миколаїв)
- Олександр Кучеренко (м. Южноукраїнськ)
- Тетяна Ріхтер (м.Житомир)
Переможці фестивалю 2018 року
номінація «Проза»
- Олег Стецюк (м.Дрогобич) – 1 місце
- Олег Ратніков (м.Вінниця) – 2 місце
- Роман Сліпокоєнко (м.Черкаси) – 3 місце
- Аліна Маліченко (м. Кременчук) – 3 місце
номінація «Поезія»
- Олеся Міфтахова (Котляр) (м.Кременчук) – 1 місце
- Аліна Данилова (м.Київ) – 2 місце
- Олександр Білокур (м.Миколаїв) – 3 місце
Переможці фестивалю 2019 року
номінація «Поезія»
- Юлія Вротна (м. Київ) – 1 місце
- Олександр Григорьєв (м. Миколаїв) – 2 місце
- Аліна Данилова (м. Миколаїв) – 3 місце
номінація «Проза»
- Вікторія Оліщук (с. Кульчинки, Красилівський р-н, Хмельницька обл.) – 1 місце
- Марія Шуліма (м. Вінниця) – 2 місце
- Олег Ратніков (м. Віниця) – 3 місце
номінація «Поезія»
молодша група
- Вероніка Мамот (м. Миколаїв) – 1 місце
- Олексій Бродецький (м. Житомир) – 2 місце
Житомирська обласна літературно-мистецька студія імені Михайла Клименка
Житомирська обласна літературно-мистецька студія імені Михайла Клименка була організована у 2002 році на базі місцевого книжково-газетного видавництва. Учасники студії – поети та прозаїки, регулярно збиралися на засідання, які проводили у будівлі видавництва. На засіданнях читали свої твори, отримували поради та рекомендації. Також регулярно участь у засіданнях брали музиканти та запрошені поети з інших міст. Очолювали студію у різні часи її становлення та розвитку поетеси Марія Пономаренко, Світлана Гресь, Марія Хімич, Марія Розбіцька, до участі у зібраннях залучали поетів з інших міст, аби таким чином розширювати географію літератури та обмінюватися досвідом.
Проєкт “Листи на фронт”, присвячений українським захисникам
Окрім зібрань, учасники літературно-мистецької студії брали участь у творчих проєктах. Зокрема, одним із них є проєкт “Листи на фронт”, у рамках якого виходив друком складень з віршами як учасників об’єднання, так і усіх охочих долучитися до створення складню поетів. Проєкт “Листи на фронт”, присвячений російсько-українській війні на Сході України ініціювала очільниця студії, житомирська поетеса й журналістка Марія Хімич. У складнях зазвичай публікували поезію на ліричну та патріотичну тематику, аби таким чином підняти бойовий дух українських воїнів.
Не обходилися засідання студії і без запрошення поетів з інших міст. Зокрема, учасником зібрання був київський поет Вано Крюгер. Під час засідання він презентував свою збірку віршів “Зіґґі Фрейд & КТУЛХУ”, а учасники розважалися тим, що вигадували, на кого схожий Вано. Серед варіантів, які особливо запам’яталися – Спок, Фелікс Дзержинський, самурай, Джекі Чан та кіт, який з’їв забагато сметани.
Також запам’яталася учасникам літературно-мистецького об’єднання імені Михайла Клименка зустріч із письменником та журналістом Олегом Коцаревим, лауреатом всеукраїнських літературних конкурсів зокрема, від видавництва “Смолоскип”та конкурсу імені Валер’яна Підмогильного.
Тож варто підсумувати, що літературне життя Житомира насичене як подіями, так і яскравими персоналіями. Прозові та поетичні твори житомирських творців поєдналися у дивовижному симбіозі та наче спонукають до розгадування таємничих сенсів, якими наділені. А місцеві поети та прозаїки у свою чергу тихенько натякають: з нами не засумуєш, адже бурхливий характер їхньої творчості здатний збурити увагу та змусити замислитися над сенсом життя навіть найвибагливішого читача.
