28 Листопада 2022

Талановитий вчений з Житомира Володимир Фролькіс

Related

Як зрозуміти, що слот готовий добре платити

Онлайн Хотфієста автомат на сьогодні є найпопулярнішим типом ігор...

Знесення пам’ятника Пушкіну в Житомирі: головні аргументи

Все більша кількість українців погоджується, що пам’ятникам, присвяченим російським...

Як житомиряни допомагають ЗСУ? Не лише донатами єдиними

Результати загальноукраїнського опитування свідчfть, що понад 51% українців донатять....

Розвиток цифрових технологій на Житомирщині

Що таке цифрові технології? Якщо це питання поставити звичайним...

Share

Чи чули Житомиряни і мешканці області про це ім’я? Певне відповідь буде негативною. Якщо хтось із полісян і чув про цю людину, то це величезна рідкість. Та все ж про таких людей повинні знати мільйони, адже ця особа заслуговує на шану і повагу великої армії людей, як мінімум земляків.  

Як і будь-яка область України, наша є Батьківщиною багатьох відомих особистостей. Та є і ті, чиї імена несправедливо залишилися на нижній полиці талановитих уродженців нашого краю і книжку з цим іменем ми спробуємо підняти вище. Далі на izhytomyryanyn.

Хто такий Володимир Фролькіс?

Вчений, який присвятив своє життя геронтології. Не поспішайте вмикати кнопку “скептицизму”. Цікава сфера, про яку мало хто чув і швидше за все дарма. Ця наука вивчає процеси старіння людського тіла і методи впливу на довголіття. Так, так! Виявляється є така професія і наука, яка вивчає всі ці процеси. 

Володимир Веніамінович Фролькіс 

Народився в Житомирі 27 січня 1924 року в Житомирі. Дитячі і юні роки пройшли у рідному місті. 

У віці всього 17 років пішов на фронт і брав участь в Великій Вітчизняній Війні, та це не завадило йому у 1945 році з відмінністю закінчити Ленінградську військово-медичну академію. 

Після рандеву до росії повертається на Батьківщину і влаштовується на аспірантуру до Київського медичного інституту. 

«До вивчення процесів втоми і відновлення серця», саме на таку тему у 1950 році Володимир захистив кандидатську дисертацію на кафедрі фізіології і через три роки отримує статус доцента. 

1958 року взявся за старе і наразі захищає ще одну дисертацію на тему «Фізіологічна характеристика рефлексів на серцево-судинну систему».

Всі наступні роки в кар’єрі проводить кропітку працю на ниві досліджень. Вивчає всі процеси в людському тілі і методи поліпшення його функціонування. 

1958 року на медичній мапі України, а саме в Києві відчиняє свої двері новоспечений інститут геронтології і експериментальної патології. Для нашого героя відкриття такого закладу в Україні дозволило розширити свою медичну дорогу до масштабів магістралі, де можна було повноцінно застосувати свої знання на практиці. У віці 34 років талановитий Житомирян приписався в інституті до кінця життя.

Діяльність

Своє життя присвятив вивченню процесів старіння людей і методам продовження життя, а також віковим патологіям. Щоб не використовувати всі наукові терміни, скажімо зробив багато відкриттів, які згодом суттєво вплинули на майбутнє медицини і продовження життя людини та запобігання ранньому старінню людського організму. 

Як підтвердження вищесказаного написав близько семи сотень наукових праць, 13 з яких видані у різних куточках планети земля. Найбільша школа геронтології у світі то є плід роботи нашого героя. Виховав близько сотні величних лікарів, які є докторами і кандидатами наук, що ще раз підкреслює талант вченого. 

Не оминемо своєю увагою і регалії пана Володимира, адже їх чимало, та перерахуємо найвидатніші.

  • Заслужений діяч науки і техніки України
  • віце-президент АМН України
  • член Нью-Йоркської академії наук
  • доктор медичних наук
  • професор
  • академік НАН України
  • академік Академії медичних наук
  • завідувач лабораторії фізіології інституту геронтології АМН України

Звісно, це не весь перелік всіх досягнень Володимира Веніаміновича. Окрім всіх досягнень, також отримував численні нагороди, яких не перерахувати. 

Яскраве сонце житомирянина зайшло за небосхил в 1999 році в столиці 2 жовтня у віці 75 років. Похований наш земляк на Байковому цвинтарі у Києві. 

Потрібно констатувати, що викликає подив той факт, що в місті і досі жодної вулиці не названо в честь талановитого вченого і мало кому відомо ім’я цієї особи, яка безсумнівно увійшла в історію не лише медицини. Та здається то лише питання часу і колись то все відбудеться. Назву вулиці то одна справа, але найголовніше, щоб нащадки пам’ятали про таких славетних земляків.  

.,.,.,.