29 Березня 2024

Вчений з Житомира, що винайшов телефон і не тільки

Related

Де поплавати у місті? Огляд закритих басейнів

Плавання можна віднести до категорії активного виду спорту, що...

Вирощування конопель як один з популярних видів діяльності серед фермерів

Конопля належить до тих видів рослин, які незважаючи на...

Вибір електромобіля 2024: KIA чи Toyota?

Китай – один з найбільших автомобільних ринків у світі,...

“Інстаграмні” місця Житомира: куди можна сходити

В епоху диджиталізації, де соціальні мережі стали одним зі...

Як позбутися геморою?

Це досить поширене захворювання, яке пояснюється неправильним способом життя,...

Share

Людина, яка не має або хоч раз у житті не тримала в руках мобільний телефон повинна бути занесена до червоної книги. Далі на izhytomyryanyn.

Якщо ж запитати пересічного мешканця: «Хто був засновником мобільних телефонів?», швидше за все ми отримаємо відповіді різноманітного характеру, типу від «американців» до назв світових брендів. Та все ж відповідь закопана набагато глибше в підвалах історії. Приємно констатувати, що ідеологом заснування сучасних девайсів започаткував житомирянин. 

Бабат Георгій Ілліч

Уродженець міста Житомир, що з’явився на світ 13 січня 1911 року. Світовій спільноті, як мінімум, запам’ятався, талановитий вчений, електротехнік та «хрещений батько» сотні важливих винаходів для людства, якими користувалися повсякчас і роблять то до нині. Всіх ідей, які були втілені в життя нашим земляком і не перелічити, тому знайомимося далі.

У віці 21 року з успішністю закінчив навчання у КПІ, та після того на 10 років перебирається до Ленінградського електровакуумного заводу із милозвучною назвою «Світлана». Неважко здогадатися, що підприємство в честь жінки з ім’ям Галина, або ж Світлана. 

Під час роботи на заводі вчителює в тому ж місті у Політехнічному інституті. 

Забігаючи наперед повідомимо, що і надалі наш земляк продовжив свою плідну працю на території наших «сусідів», та про все згодом.

Після десятку років на заводі береться за працю на оборонну сферу росії, та пізніше працює на ЕІАН імені Кржижанівського, а з 1946 року завідує лабораторією в науково-дослідному автомобільному інституті. 

Загалом 40-ві роки стали визначними у житті не лише Георгія Ілліча, а людства в цілому. Саме в цей проміжок часу уродженець Житомира зробив десятки колосальних відкриттів у світі технології, які живуть і до нині. Найвідомішим з них була передача безпровідної електроенергії для автомобілів і це в 40-ві роки ХХ століття. 

1943 рік став визначальним для розвитку мобільного зв’язку у світі завдяки нашому земляку. Він винайшов метод передачі сигналу на відстань без використання провідників. Того ж року Георгій Ілліч винайшов монофон (антивандальний навушник для музеїв). 

У 1960 році внаслідок інсульту перестало битися серце відомого винахідника з Житомира. Щоправда, цієї жахливою хворобою житомирянин перехворів за рік до цього, але вона стала вирішальною у подальшому житті вченого. 

Ложка дьогтю в бочці меду

У всій цій історії є дві різні сторони. Перша з них змушує нас тішитися через те, що така талановита особистість народилася в нашому місті і ми можемо з того пишатися. Сутність першої сторони також розкриває те, що винаходи земляка вплинули на науку в цілому. Результатами роботи пана Георгія користуються і до сьогоднішнього дня і це гріє душу.

Інша сторона медалі має не таке яскраве забарвлення і змушує нас дещо відхилитися від курсу позитива і подумати про те, чому така талановита людина залишила рідне  місто і поїхала шукати щастя на території іншої держави, яка, хоч і була з нами по одну сторону барикад, та все ж то не Україна. 

Чому так сталося? Швидше за все це питання вже немає кому задати, адже потенційно тих, хто контактував з нашим земляком вже на цьому світі не існує. Можливо хтось притримується думки, що ми тоді були всі разом і матиме рацію, але хто ж знав що так станеться, як сталося у ХХІ столітті. 

В нашому місті налічуються тисячі вулиць і провулків, але жодна з них не названа в честь цього науковця і то не дивно, дивлячись через призму другої сторони медалі. 

Називати вулиці чи сквери, або ж провулки в честь цієї людини то одна справа, головне щоб з кожної історії винести урок і ця не повинна стати виключенням. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.