19 Серпня 2022

ТОП 10 книг про Житомир

Related

Як уникнути помилок при встановленні посудомийної машини?

Більшість користувачів переконані, що під час ремонту або під...

Маловідома футбольна команда Житомирщини

Мільйони фанатів по всій земній кулі погодяться, що футбол...

Про футболістів міста та області

Величезна кількість хлопчиків у світі хоч раз в житті...

Скандально-відомий матч у Житомирі

Футбол-король спорту і саме тут вирують справжні спортивні емоції....

Пісня “Гімн Житомира” Шинкарука

За кілька років до створення розважального славеню Житомира 2015...

Share

Житомир надихнув на написання книги не одного автора, і про це місто доволі згадують у історичній, художній та краєзнавчій літературі. ЯЖитомирянин зібрав ТОП 10 книг про Житомир, які варто прочитати кожному. 

“Екскурсії Житомиром” Геннадія Махоріна

Енциклопедія екскурсійних маршрутів Житомира авторства кандидата історичних наук, житомирянина Геннадія Махоріна. Книга була видана з власної ініціативи автора, аби розповісти про місто та його багату історію якомога більшій кількості читачів.

У книзі детально викладено різні екскурсійні маршрути Житомиром та описано маловідомі факти з історії міста. Це видання слугує інформаційною основою для створення професійних історичних екскурсій, а оскільки, на жаль, певна частина містян не знає детально про місто, має й просвітницьку мету.  

Зокрема, у книзі викладено цікаву маловідому інформацію про Замкову Гору, історія якої пронизана таємницями та містикою. Так, до прикладу, у 1627 році тут було обрано архимандрита Києво-Печерської Лаври, ним став Петро Могила. 

Наклад видання “Екскурсії Житомиром” складає двісті примірників.

“Танго з минулим” Георгія Мокрицького

У книзі “Танго з минулим”, яка побачила світ у 2014 році, викладено сорок нарисів про відомих людей, які залишили слід у історії Житомира та якимось чином пов’язані із цим містом. Окрім науково-популярних нарисів, у книзі представлено сторінки з фотографіями та маловідомими цікавими фактами, які стосуються історії міста. 

На базі сорока біографій людей у цій книзі викладено інформацію про понад тисячу персоналій та показано їхню взаємодію із містом. Разом із тим, формат викладу матеріалу можна охарактеризувати як вільний, невимушений, що додатково підкупає читача та зацікавлює його, і власне, саме тому книга називається саме “Танго з минулим”. 

Окрім сорока нарисів, у книзі описано 160 неповторних краєзнавчих мініатюр та 600 фотознімків. Показчик книги вміщує 1304 персоналій та 423 географічних об’єкти, мова про яких йде у основному тексті та у коментарях.  

“Танго з минулим” можна назвати висновком 30-річних досліджень Георгія Мокрицького, зокрема, для отримання інформації він листувався із видатними постатями із України, Італії, Канади, та інших країн, зустрічався із ними в різних містах, а також невпинно працював у архівах та бібліотеках Житомира, Києва, Львова та Одеси.

“Житомир – збагатись емоціями” Георгія Мокрицького

Авторство видання належить Георгію Мокрицькому, він же є й його упорядником. Ця книга-альбом має незвичну структуру, чим вирізняється з-посеред попередніх видань. Так, викладена у виданні фоторозповідь оформлена окремими блоками, які є незалежними один від одного та розповідають про різноманітні сторони життя міста. 

Ілюстрації для оформлення видання зробили фотохудожники Вячеслав Майборода, Георгій Мокрицький та Михайло Забродський.

У книзі-альбомі “Житомир – збагатись емоціями”, який недарма так називається, адже не позбавлений тих самих емоцій, приблизно половина фотоілюстрацій зроблена самим автором. Тексту у книзі небагато, адже він потрібен лише для розуміння того, що за об’єкт знаходиться перед очима читача. 

Кожен із блоків книги-альбому повідує читачу про різні теми: і про цікаві місцини Житомира, і про саму місцевість, на якій розташовано місто, і про напрямки Житомира, і про вулиці. Так, зі сторінок книги можна дізнатися цікаві факти і про центральну вулицю міста Михайлівську, і про пивзавод як про архітектурний об’єкт, і про музеї Житомира, і про парки та передмістя. Також один із блоків присвячений туристичній складовій. 

Книга-альбом “Житомир – збагатись емоціями”  має кілька важливих опцій: 

  1. Це не лише література, а й сувенір. Так, кожному місту буде корисно мати спадок у вигляді книги, яка розповідає про його історію та особливості. Окрім того, такі видання можуть слугувати додатковим стимулом під час делегацій із інвесторами, спонсорами, іноземними делегаціями.
  2. “Житомир – збагатись емоціями” буде корисним прочитати місцевим мешканцям, які хочуть дізнатися більше інформації про місто, в якому вони проживають. Ця книга допоможе детальніше вивчити історію, познайомитися із культурною спадщиною та дізнатися про місця відпочинку. 

 “Дух Житомира” Віталія Мельничука

У цій книзі Віталій Мельничук вперше, з-посеред інших авторів літератури про минуле та сьогодення Житомира, намагається поглянути на історію міста у контексті соціальних та політичних моментів, здійснює спробу зрозуміти та висвітлити характер місцевих жителів, їхні традиції та менталітет. “Дух Житомира” оформлено також рідкісними та маловідомими світлинами з різних періодів часу міста.

Вперше нарис “Дух Житомира: школа свободи та толерантності” було опубліковано у спецвипуску “Житомирський феномен” часопису “Світло спілкування” у 2007 році. 

Автор здійснює аналіз життя Житомира, споглядаючи на події, які розгортаються у цьому місті з нових, політологічного та соціологічного ракурсів, при цьому використовуючи останні ґрунтовні дослідження. Таким чином, Віталію Мельничуку вдалося дослідити минуле Житомира у недослідженому раніше зрізі, разом з тим, знайти причинно-наслідкові зв’язки різних подій, сфокусуватися на їхніх спільних причинах, окреслити внутрішні рушійні сили, які заховані у характері житомирян та традиціях місцевості. 

У своїй книзі “Дух Житомира” автор безперестанно доводить, що хід усіх подій у місті визначають у першу чергу культурні традиції житомирян та їхній характер, а на противагу цьому, ігнорування цих самих традицій та духу міста може призвести до руйнації.

“Книга рекордів Житомирщини” Геннадія Махоріна та Івана Саюка

Авторами-упорядниками книги є житомирський історик та викладач Геннадій Махорін й журналіст Іван Саюк. Спершу планувалося, що у першому виданні книги вдасться охопити близько 800 рекордів краю та тираж видання складатиме близько тисячі одиниць, втім, через обмежене фінансування, довелося змінити стратегію.

Автори зосередили увагу на тих фактах, які свідчать про те, що Житомирщина унікальна, зокрема, охопили питання природи, корисних копалин та досягнень місцевих мешканців у різних сферах життя. Так, структура видання поділяється на шість тематичних розділів: людина та антропометричні рекорди, природа, наука, економіка, спортивні рекорди, курйозні досягнення. Часові рамки книги охоплюють періоди від древності до сучасності. У книзі зібрані лише позитивні рекорди, адже, на переконання авторів, варто зосереджувати свою увагу у першу чергу на приємних емоціях та говорити про хороше. 

Окрім “Книги рекордів та досягнень Житомирщини”, Геннадій Махорін та Іван Саюк є авторами й упорядниками видання “Житомир. 100 підстав пишатися нашим містом”.

“Житомир. 100 підстав пишатися нашим містом” Геннадія Махоріна та Івана Саюка

Книга “Житомир. 100 підстав пишатись нашим містом” була видана з метою нагадати про людей, які були віддані країна та своїй справі на благо України та зазначити про те, що історію Житомира у першу чергу пишуть люди, а слава міста забезпечується його жителями. 

Автори зазначають, що назва книги умовна, адже, на їхнє переконання, причин пишатися Житомиром значно більше, а також їм відомо набагато більша кількість цікавих фактів, які стосуються життя та діяльності постатей, які посприяли у тому, аби прославити Житомир.

Зі сторінок видання можна дізнатися про життєвий шлях історичних постатей, які героїчно працювали над розбудовою української державності, про яскравих представників економічної, виробничої сфер, про видатних науковців, відомі творчо-мистецькі колективи та про почесних мешканців Житомира. Також у книзі йдеться про варті уваги події, які відбувалися в місті, та про досягнення житомирян у різних сферах – промисловій, транспортній, науковій, освітній, медичній, культурно-мистецькій, літературній та спортивній. 

З першої сторінки книги читачі дізнаються, що узагальненим героєм міста є Житомирська 95-та окрема аеромобільна бригада, оскільки житомирські десантники залишили значний слід і історії міста та України. 

“Жорства. Побіжні замітки на полях життя” Григорія Цимбалюка

Видана у 2015 році книга Григорія Цимбалюка “Жорства”, яка містить підзаголовок «побіжні замітки на полях життя», засвідчує про те, що автору неймовірно імпонує щоденниковий дискурс. Оповідь у книзі охоплює часові рамки 2004-2014 роки та має формат фрагментарних та не поєднаних між собою нотаток. Книга не має чіткої структури та композиції, тому потребує у першу чергу специфічного прочитання за принципом “на якій сторінці відкриєш, те і читай”. 

“Жорства” охоплює такі теми: окреслення окремих подій, у першу чергу політичного спрямування, філософські сентенції, сцени із буденного життя, рецензії та відгуки на книги колег та товаришів, фрагменти листування, спогади про померлих та згадки про живих митців, афоризми, документи та інтерв’ю. До логічного фіналу підводить читачів розділ  «Поза межами», який містить факти нонсенсного змісту. 

Автор має на меті наситити зміст своєї книги силою опору, аби він мав змогу достукатися до кожного читача, і при цьому не загубитися з-посеред інших видань. 

У книзі є й теми подолання страхів, переборення свого єства, внутрішня потреба возвеличитися над самим собою, проте ці глибинні змісти заховані у підтекстах, тож здогадатися про них одразу вдається не усім. “Жорства” висвітлює і такі складні питання, як проблеми віри, любові та ненависті. 

Окреме важливе місце у книзі займають розмірковування про призначення літератури та слова, його роль у житті людини, а також розмірковування про творчість й мистецтво. Сам автор натомість митець знаходить відлуння своїх думок у книгах митців Юрка Гудзя, Євгена Пашковського, Євгена Концевича, Марії Хімич, Анатолія Шевчука, Якова Зайка, Василя Ярмолюка (Яра), Ірини Жиленко, Ніни Вірченко, Ярослава Марищенка, й імена цих письменників можна зустріти на сторінках “Жорстви”.

Оскільки Григорій Цимбалюк знає не лише ціну словам, а й мовчанню, на сторінках книги можна зустріти значну кількість рефлексій, які опиняються за межею висловленого. 

У книзі автор залишає і велику кількість неповторних афоризмів та філософських сентенцій, які додає до тексту з різних приводів. Так, тематики різні: і серйозні, і комічні, і драматичні, і розважальні, і філософські, і звичні людині. Ось одні із них: «не бачиш кухні, маєш апетит», «лише кінчені негідники жодних проблем не мають із власним сумлінням, притомному ж люду аніяк не відмахнутись від совісних голосів», «лицемір’я – бридке, а сердечне лицемір’я просто нестерпне».

Часом такі вислови мають певні відголоски дидактики та іноді й навіть звучать доволі пафосно, втім, читачу це складно помітити, адже рівень емоційності та щирості дуже високий.  «Господи, який нікчемний результат іноді втішає нас», «Молись, коли бачиш хрест, і не допитуйся чий це храм. Не твоя то справа ділити хреста між конфесіями», «Не питай, де ходить літо, коли в очах осіння тиша», «Завдання письменника – не вдале коментування подій і фактів, а точне вгадування і талановите відображення людської природи», «Мова – не знання, а стан душі», «Музика вселяє в мене надію»,.

Певні афоризми, викладені у тексті “Жорстви”, мотивують читача зануритися у глибші розмірковування, на певною мірою забезпечують можливості для творчості. 

Так, Григорій Цимбалюк має свій неповторний письменницький стиль, який вдало розкривається у книзі “Жорства” У першу чергу, автору вдається побачити та виловити з нестримного потоку життя найважливіше, аби згодом оформити його у текст без надміру прикрашань.

“Житомирські етюди” Анатолія Шевчука

Попри те, що Анатолій Шевчук відомий все ж більше у вузьких літературних колах, а частіше лунає ім’я його брата Валерія Шевчука, творчість цього автора безперечно заслуговує на увагу. 

Початок мистецького шляху письменника розпочинається на початку 1960-х років, адже саме тоді у збірках та газетах виходять друком його перші оповідання.

Весною 1966 року Анатолія Шевчука засудили до п’яти років ув’язнення в таборах у Мордовій через звинувачення у націоналістичній та антирадянській діяльності. 

Після ув’язнення Анатолій Шевчук не публікувався майже двадцять років, адже за часів панування радянської влади дисиденту була закрита дорога до видання книг. Перша книга оповідань після арешту виходить лише у 1991 році та має назву  «Вертеп добра і зла». Далі світ побачили збірки «Чорний човен неволі», яка була відзначена літературною премією імені Івана Огієнка, «Таємниця Федора Шведа», «Барви далеких літ”, книга листувань з братом Валерієм Шевчуком, а у 2011 році було видане вибране “Житомирські етюди”. 

Оскільки майже усі прозові твори Анатолія Шевчука видані у Житомирі, з одного боку, це перешкоджає потраплянню його літературної спадщини на загальнонаціональну арену, проте разом з тим, посилюється вплив на розвиток житомирської прозової школи. Причому вплив здійснюється не лише завдяки самій творчості, а й біографії Анатолія Шевчука та його баченню літературного процесу. 

Художній світ у “Житомирських етюдах” тримається на архетипах долі, дому та дороги, які  мають архаїчне забарвлення. 

Так, до прикладу, в оповіданні «Хата біля лісу» автор оповідає про головного механіка, який був ув’язнений через виробничу травму свого робітника.  І попри те, що хоч керівництво друкарні намагалося посприяти у зменшенні покарання та відвести від нього арешт, він не прагнув уникнути відповідальності, адже вважав в’язницю неминучістю. Тож можна зробити висновок, що доля в розумінні персонажів Анатолія Шевчука є наперед визначеною людині.

Та адже у свідомості українця доля не може існувати без дому, варто розповісти про оповідання із “Житомирських етюдів” “Дорога додому”. У цьому творі оповідачу відкривається життєва істина про те, що аби оцінити щось, доведеться його втратити. У літературній творчості дорога не дозволяє людині віддалятися далеко від дому. 

У літературній творчості Анатолія Шевчука домінуючим архетипом є дім, адже усі герої постійно хочуть повернутися додому. 

«Сторінки з історії нашого краю» Ніни Весельської

Зі сторінок цієї книги про історію Житомирщини краєзнавець Ніна Весельська розповідає читачам про цікаві факти краю. Зокрема, авторка “Сторінок з історії рідного краю” торкається тем корисних копалин Волинського краю, болота, які оточують територію регіону, про видобуток корисних копалин, зокрема про руду, а також окреслює тему перших гілок Південно-Західної залізниці. Ці нариси на краєзнавчу тематику мають надзвичайно велику цінність, адже допомагають не лише розширити кругозір, дізнатися цікаві факти про рідний край, а й сприяють адаптуванню до майбутнього.

“Житомирській області – 75 років: етапи розвитку, видатні постаті і події” Геннадія Махоріна 

У книзі висвітлено розвиток Житомирської області у різні періоди. Під час висвітлення теми автор спирається на багато джерел та застосовує статистичні дані. Виклад матеріалу персоніфікований, адже Геннадій Махорін згадує про тисячі персоналій, які у різний період часу відзначилися здобутками та досягненнями. Окрім текстового матеріалу, книга містить рідкісні фотографії, які допомагають дізнатися більше про різні сфери життя населення Житомирщини протягом 75-річного періоду часу. 

.