Житомирщина – щедра земля. За свою історію наш край став Батьківщиною багатьом відомим особам, серед яких вчені, спортсмени, культурні і політичні діячі і т.д. Так було завжди, що дехто більш відомий, а дехто так і залишився на сторінках підручників, які мало хто читав, але так буває завжди і всюди. Далі на izhytomyryanyn.
Сьогодні познайомимося із вченим, що народився в Житомирі і його книжку відкривали рідко, тож вмощуйтесь зручніше і відкриваємо книгу про нашого земляка.
Маєвський Карл Якович
На початку ХІХ століття, 30 вересня 1824 року в Житомирі народилася людина, яка в майбутньому принесла чимало користі не лише своїй Батьківщині, а й далеко за її межами. Забігаючи наперед повідомимо, що наш земляк чимало присвятив себе інженерії і архітектурі, та це не єдиний курс, який обрав на своєму шляху Карл Якович.
Дитячі і юні роки провів у Житомирі. Тут здобував знання у гімназії, яка відома містянам, як ЖДУ імені Івана Франко.
У 1838 році на 9 років прописався у Санкт-Петербурзі де плідно працював в Інституті цивільних інженерів, а в 1847 став учнем Імператорської академії мистецтв.
Звання академіка отримав за реалізацію проекту будівлі біля поштамту і сталося це у 1868 році.
У віці 74 років пішов з життя, щоправда, на території не Батьківщини, а міста, яке стало першим у списку міст, де працював наш земляк. За іронією долі Карл Якович пішов на той світ у Санкт-Петербурзі у 1897 році. Похований на Виборзькому католицькому цвинтарі. Та який слід залишив талановитий житомирянин в історії дізнаємося далі.
Чим запам’ятався?
«Експедиція заготовлення державних паперів» – саме в цій структурі на посаді архітектора працював наш земляк з 1860 року.
1871-1875 роки стали для Карла Яковича насиченими, адже спочатку в Петербурзі побудував церкву Архангела Михаїла у Малій Коломиї. Натомість наш земляк встиг за ці 4 роки на 140 кілометрів стати ближче до рідного міста Житомира. Рандеву до Києва увінчалося будівництвом імператорського палацу. Хтозна, можливо саме тоді талановитий земляк завітав до рідного міста, щоб згадати дитинство.
Свого часу Карл Якович залишив слід у Любліні в Польщі, переобладнавши фортецю у в’язницю.
Повернувшись до Санкт-Петербургу спроектував не одну будівлю, починаючи від звичайних споруд закінчуючи палацами для високопосадовців. Може здатися, що наш земляк працював лише у цьому місті, та завдяки житомирянину було збудовано чимало споруд у москві і смоленську.
З найвідоміших будівель в нашій державі Карл Якович встиг попрацювати над створенням Володимирського і Софіївського соборів у Києві.
Таємний радник
Крім вищезгаданих досягнень нашого героя була цікава сторінка в біографії, яку називають “таємний радник”.
Свого часу така посада, яка надавала статус члена таємної ради голови держави у різних країнах світу. Такі посади існували на балансі таких країн, як НІмеччина, росія, Пруссія, Саксонія, Австрія, Японія і Великобританія. Що ж стосується останньої, то це єдина держава, яка й досі користується послугами таких особистостей. Чому інші відмовилися, достеменно невідомо.
Життєві досягнення нашого земляка можуть викликати шквал відгуків, які носитимуть різний характер і здорове зерно певно буде, якщо дивитися через призму 20-х років ХХІ століття. Звісно, то були інші часи та психології. Докоряти ніхто зараз навряд буде, що велику частину свого життя уродженець Житомира провів на території “сусідів”. Тішить, що все ж і в Україні і до нині існують об’єкти, які були створені мудрим полісянином. Та найголовніше, що має викликати шану до нашого героя, те що він був кращим у своїй і справі і сперечатися точно ніхто не стане.
