Наша область межує з чотирма іншими областями та Білорусією. Датою створення вважається 22 вересня 1937 року. У складі області налічується 4 райони і 7 міст районних центрів. Населення області складає понад 1,2 мільйона осіб.
Якщо порівнювати з іншими областями, то наш регіон не пасе задніх. В кожному районному центрі є своя гордість і візитівка, якою пишається місцеве населення. Деякі занесені до пам’яток архітектури, а якісь візитівки колись пережили військові події і т.д. А існують міста в області, популярність яким додає їх історична данина. Ну хто не знає історію про Коростень і княгиню Ольгу? Але про все по черзі далі на izhytomyryanyn.
Місто Овруч
Маленьке, компактне і мальовниче містечко, що розмістилося на півночі нашої області майже на кордоні з Білорусією. Населення налічує понад 15000 людей. Офіційно статус міста отримало у 1641 році. Має свої візитні картки і визначні місця. Як для маленького містечка їх чимало.
Свято-Василівський собор
Визначний цей храм тому, що побудований за зразком Софії Київської, що у Чернігові. Та свого часу у 1911 році на відкриття приїздив цар Микола ІІ, який подарував собору позолочене панікадило, що зберігається до нині.
Спасо-Преображенський собор
Збудований у 2001 році на місці єзуїтського костелу. Гордовито зустрічає всіх хто вїжає у місто, адже знаходиться ліворуч від в’їзду до міста. У 2022 році перейшов до складу Української православної церкви.
Пам’ятник князю Олегу Святославичу
Місце, де колись був похований князь Олег, що загинув у 977 році під час наступу війська під керівництвом рідного брата Ярополка. У 1044 році після наказу Ярослава Мудрого, рештки князя Олега перепоховали у Києві.
Бердичів
Відоме на всю Європу місто, яке знають навіть більше, ніж Житомир з населенням у 74000 осіб. Засноване місто у 1430 році, що свідчить про величну історію, і без того, відомого міста. Має свої популярні місця і візитки. Перша асоціація, що приходить на розум, авжеж, відомий письменник Оноре де Бальзак.
Костел Святої Варвари
Саме в цьому храмі 14 березня 1850 року вінчався французький письменник і місцева графиня Евеліна Ганська. А також, у костелі брав уроки гри на струнних інструментах у 1824-1825 роках, відомий польський композитор Фредерік Шопен. Збудований був у 1826 році. І тут роки не збігаються. Виходить, що Шопен вчився тут грати, до того як була збудована будівля. Вся річ тому, що з 1756 року по 1826 тут була збудована каплиця.
Монастир босих кармелітів
Пам’ятка архітектури України, що був збудований у 1642 році. Засновником будівництва був політичний діяч “речі посполитої” Януш Тишкевич. Виконаний у стилі Бароко. Належить до римо-католицької церкви України. На відміну від попередника, ніхто з великих людей тут не вінчався. Але, це той випадок, про який кажуть: “краще один раз побачити”.
Коростень
Місто, через яке пролягає дорога на місто Овруч. Найвідоміший факт про це місто з історії України, це княгиня Ольга і події 945 року, коли відбулася помста за смерть чоловіка. Населення міста, близько 63000 людей.
Фестиваль дерунів
Відома на всю Україну щорічна подія, започаткована у 2008 році. Відбувається в кожну другу суботу вересня в древлянському парку. Щоразу, на фестиваль приїздять тисячі шанувальників веселощів і смачної їжі. Відомий фестиваль ще тим, що під час святкування були дві спроби встановити рекорд Гіннеса, по приготуванні найбільшого деруна у світі. Але, через причину відсутності представників “книги Гіннеса” цей рекорд не було офіційно зареєстровано. Першого разу у 2008 році спекли найбільший дерун України вагою 118 кілограмів. А в 2010-му вага рекордсмена склала 140 кілограмів.
Малин
Знаходиться у складі Коростенського району, і має населення, приблизно 26000 людей. Точна дата заснування невідома, але перше згадування про місто датується 891 роком.
Миклухо-Маклай
У 1986 році, в честь святкування 140-го дня народження відомого вченого, в місцевому парку був встановлений пам’ятник відомому мандрівнику. Сам же парк має ім’я Миклухо-Маклая і все це не дарма. Адже поруч біля міста і селища Гамарня розташована родинна садиба відомого етнографа, що виконана у стилі неоготики. Через те, що мандрівник майже не сидів на місці і частенько бував в дорозі, то тут проживала його родина. Матір Миклухо-Маклая похована на малинському цвинтарі.
Новоград-Волинський
Історична назва Звягель. Історія схожа на Малин, адже, також точна дата невідома. Перше згадування про місто в літературі датується 1257 роком. Статус міста носить з 1795 року. Населення міста нараховує близько 60000 осіб. До ворожки не потрібно ходити, єдина асоціація з містом Новоград-Волинський це ім’я знаменитої поетеси Лесі Українки, яка тут народилася.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки
Знаходиться в самому серці міста за адресою вул. Соборності 76. Саме тут проживала вся родина Косачів та тут народилася одна з найкращих доньок України. Нині тут проводяться екскурсії майже щодня. Відкрито музей було у 1963 році і занесений до державного реєстру архітектурних пам’яток України. Не лише Новоград, а й вся Україна пишається нашою поетесою.
Андрушівка
Знаходиться у складі Бердичівського району. Населення налічує близько 13000 людей. Засноване було у 1863 році. Має достатньо скромні показники популярності серед інших районних центрів області, проте один вагомий все ж має.
Астрономічна обсерваторія
Поряд з Андрушівкою, в селищі Гальчин розташована астрономічна обсерваторія, яку почали будувати у 1998 році. Офіційно була відкрита у 2001 році в честь святкування 40-річного ювілею від першого польоту людини у космос. З 2005 по 2012 роки входила до 20-ки найкращих обсерваторій по спостереженню за малими планетами. В ніч з 18 на 19 вересня 2013 року Андрушівська обсерваторія помітила потік астероїдів, про що повідомили до Гарварду. На той час вже 5 були помічені американцями, а два з них присвоїли саме нашим ентузіастам.
Баранівка
Засноване у 1565 році та знаходиться у складі Новоград Волинського району. Має скромну кількість населення, а саме 13000 людей. До 2001 року мало статус селища міського типу. Не дивлячись ні на що є одна візитка, якою пишаються місцеві жителі.
Римо-католицький костел
Побудований у 1994 році, завдяки бажанням і зусиллям єпископа Святослава Широкорадюка. Консервований був єпископом Яном Пурвінським. Споруда збудована поруч із цвинтарем.
Коростишів
Найближчий районний центр до міста Житомир, всього в декількох десятках кілометрів. Статус міста отримав у 1938 році, а перша згадка про місто датується 1495 роком. Як для своїх масштабів має чималу кількість населення, а саме 26000 чоловік. Не дивлячись на храми і костели, що є у місті, все ж візитка далеко не будівля.
Каньйон
В кілометрі від міста існують два кар’єри, які прозвали просто, малий і великий. Неймовірно мальовничі краєвиди манять сюди туристів і представників творчого цеху нашої держави. Тут відбувалися зйомки багатьох проектів і кліпів відомих співаків. В теплі часи тут нема де впасти яблуку, адже кількість відпочиваючих зашкалює.
Олевськ
Місто, про яке вперше можна знайти згадування у 977 році. Достатньо скромна кількість населення не може не дивувати, проте, всього 11000 людей. Всі мешканці області не здивуються, а особливою візитівкою міста ніколи не були будівлі, відомі люди чи створіння природи. Абсолютно ні. Місто Олевськ завжди було об’єктом жартів, коли згадувалася їх мова. Чому так сталося, і звідки той стереотип, але корінні мешканці дійсно спілкуються на цікавому діалекті. Щоб краще зрозуміти, уявіть собі розмову мешканця Донеччини і корінного жителя західної України, а ще краще справжнього гуцула. Існує прекрасний вираз, про який кажуть: “То краще чути”.
Радомишль
Древнє місто на лівому березі річки Тетерів. Населення налічує майже 14000 людей. Своєї залізничної станції немає, а до найближчої 30 кілометрів. Всі мешканці знають, що найбільша знаменитість регіону – це…
Замок Радомисль
Приватний музей, створений політичним діячем Ольгою Богомолець у 2011 році. Єдиний музей, що містить у собі добірку ікон, яку Ольга колекціонувала з 1995 року. Величезна територія музею, скоріше, введе в оману читача. Невже це все музей? Ні! На території також є готель, концертний зал, ландшафтний парк та зала для урочистих подій.
Такі вони, візитні картки районних центрів нашої області. Пишатися і ще раз пишатися тим, що ми маємо таку культурну спадщину. А з роками вона точно ставатиме більшою і сумнівів тут не повинно бути. Завдання сучасників і жителів України берегти, а якщо й не берегти, то хоча б не пошкодити те, що нажила наша нація за свою величну історію.
