У Житомирі на Новому Бульварі відкрили меморіальну дошку останньому в’язню концтабору “Майданек” Францу Карловичу Бржезицькому.
Далі розкаже “я житомирянин” з посиланням на Житомир info
Пам’ятну дошку урочисто відкрили 30 листопада. Встановили її на стіні будинку, де проживав Бржезицький, за адресою Новий Бульвар 7.
За словами відомого житомирського краєзнавця Георгія Мокрицького, дошка була виготовлена без традиційного використання граніту. Про це Мокрицький написав на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук. На дошці нанесені спеціальні QR-коди. Відмову від граніту творців дошки краєзнавець підтримує і пише, що це відмова від “кладбищенских” традицій. На дошці нанесений кольоровий портрет Франца Бжезицького, присвятний текст та QR-коди, за допомогою яких можна дізнатися набагато більше про цю людину.
Зазначимо, що це перша подібна пам’ятна таблиця у Житомирі. Після її відкриття відбувся творчий вечір пам’яті Франца Карловича Бжезицького.
Довідка
Людина, яку називають легендою, Франц Бржезицький – останній в’язень концтабору Майданек – помер у 2017 році, йому було 92 роки.
У 2016 році житомирський журналіст Олександр Гуцалюк розповів про Франца Карловича, який був одни із засновників Товариства польського, займався поверненням польській релігійній громаді Семінарійського костелу Святого Яна Дуклі тощо.
Франц народився 4 вересня 1924 року в Житомирі у родині польського робочого, сім’я проживала на Мальованці. Під час Великого терору НКВД розстріляло його батька, мати була відправлена у заслання до Сибіру. В 1941 році під час німецької окупації, Франц разом з польськими друзями його віку створює підпільну антинімецьку організацію. Ця спільнота співпрацювала з комуністичним підпіллям Шелушкова.
В 1942 році хлопець потрапляє до гестапо. Німці не змогли довести його провини. На допитах хлопець стійко витрима всі тортури і нічого їм не розповів. Окупанти його планували розстріляти, але в останній момент смертна кара була замінена на ув’язнення у концтаборі Майданек в Польщі
Після Майданеку він побував ще у концтаборах Гросс-Розені у Німеччині та Ляйтмеріці у Чехословаччині. Завдяки своїй силі волі, незламному характеру та вірі у Бога, юнак зміг пережити це все і вижити у нелюдських умовах утримання.
У 1955 році Франц Бржезицький, як і його батько, почав працювати будівельником. Багато років аж до виходу на пенсію був керівником будівельно-монтажної бригади.
