29 Березня 2024

Герб Житомира: історія, опис, символіка

Related

Де поплавати у місті? Огляд закритих басейнів

Плавання можна віднести до категорії активного виду спорту, що...

Вирощування конопель як один з популярних видів діяльності серед фермерів

Конопля належить до тих видів рослин, які незважаючи на...

Вибір електромобіля 2024: KIA чи Toyota?

Китай – один з найбільших автомобільних ринків у світі,...

“Інстаграмні” місця Житомира: куди можна сходити

В епоху диджиталізації, де соціальні мережі стали одним зі...

Як позбутися геморою?

Це досить поширене захворювання, яке пояснюється неправильним способом життя,...

Share

Герб Житомира отримав затвердження у якості геральдичного символа міста 11 жовтня 1191 року на сесії Житомирської міської ради. Втім, існувало кілька редакцій герба міста. Детальніше розповість izhytomyryanyn.

Втім, говорячи про герб Житомира, у першу чергу варто заглибитися у історію міста, яке він представляє. 

Історія заснування міста Житомир

Так, згідно із однією із легенд, у 884 році місто було засновано радником  київських князів Аскольда і Діра на прізвище Житомир. 1444 року литовські князі надали місту магдебурзьке право. З 1648 року Житомир перебував у статусі сотенного міста Київського полку. Житомир вважається одним із найдревніших міст України. Адміністративною одиницею регіону, його центром місто було ще середньовічні часи, перебувало у статусі центру Волинської губернії, 1918 року ж у Житомирі кілька тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Вперше у літописах Житомир згадується у 1240 році, і ця згадка пов’язана із походом на західні землі військ хана Батия.

Магдебурське право Житомиру було надано 1444 року. Місто розбудовувалося та розвивалося, поширення набували різні ремесла та торговельна справа. Центром міста та найбільш значущою будовою Житомира був замок, який було реконструйовано та додатково укріплено у 40-х роках XVI століття згідно із проєктом місцевого зодчого Семена Бабинського. Так, відповідно до змін, з’явився заповнений водою оборонний рів. У 1569 році Житомир долучається до складу Речі Посполитої згідно із результатами Люблінської унії.

1917 року Житомир увійшов до складу Української Народної Республіки, а 22 лютого 1918 року відбувається Житомирський бій. У 1920 році стається Рейд на Житомир. 

Голодомор 1932-1933 років відобразився на житті Житомира. Попри те, що страшні наслідки голоду відчули на собі мешканці навколишніх сіл, у самому Житомирі зафіксовано випадки смерті через голод, масових психічних розладів та хвороб, спричинених голодуванням. 

До складу Житомира доєдналися  населені пункти, які повністю або частково знищив голодомор. Зокрема, мова йде про села Смоківка, Соколова Гора, Шляхта, Крошня Українська, Смолянка Друга, Крошня Чеська, Нова Крошня, хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, два хутори з назвою Шевченка, Богунія, Виговського, Стара Рудня. Населення, яке відчуло на собі голод, частково долучилося до громади Житомира. 

Найперший відомий історикам перепис населення Житомира датується 1545 роком та зафіксований у “Литовській метриці”. Його було організовано згідно наказу великого князя Жигмунта. Відомо про населення у кількості 600 осіб. 

У 1788 році населення Житомира складало 303 дворів, тобто приблизно 2600 осіб. 1897 року, згідно з даними перепису, Житомир населяло приблизно 66000 людей.

Станом на 1 жовтня 2007 року населення Житомира складало 272,2 тисяч осіб, у Богунському районі мешкало 153,7 тис. осіб,  у Корольовському – 118,5 тисяч осіб. Станом на 1 січня 2022 року у місті мешкало 261 624 осіб. 

Історія герба Житомира

Польські хроніки засвідчують те, що як місто Житомир існувало ще в ХІІІ столітті. Так, відповідно до цих історичних документів, у 1225 році в Житомирі за ініціативи католицького місіонера Святого Яцека Одровонжа було засновано Домініканський кляштор. 

На гербі міста Житомира було зображено постать католицького місіонера

Варто зазначити, що згадки про Святого Яцека Одровонжа зберігалися у Житомирі протягом століть. Зокрема, його постать була зображена на гербі міста. Перший же герб Житомиру було даровано привілеєм короля Казимира Ягеллончика в 1444 році, адже місто отримало Магдебурзьке право. Герб зразка 1444 року мало чим відрізняється від того, редакцію якого було офіційно погоджено на сесії міської ради 11 жовтня 1991 року, втім, певні відмінності все ж існують. Так, протягом 350 років, з 1444 до 1794 року, до того періоду, коли Правобережна Україна не була загарбана військами російської імператриці Катерини ІІ, на середній вежі герба Житомира було зображено Яцека Одровонжа. Згідно рішення російської геральдичної комісії 22 січня 1796 року було затверджено герб Житомира без зображення фігури Яцека Одровонжа.

До герба періоду російської імперії було внесено зміни

Затверджений 22 січня 1796 року герб періоду російської імперії виглядав так: на ньому було зображено мур Житомира із трьома вежами та відчиненою брамою на тлі блакитного кольору. У описі герба йшлося про те, що його було підтримано та встановлено князями української землі, нащадками короля Данила Галицького. Також була уточнена дата, коли Житомиру було надано перший герб –  приблизно 1399 рік.

У 1804 році Житомиру було надано статус губернського центру. 1863 року нумізматом та геральдистом Бернгардом Карлом фон Кене було розроблено проєкт нового герба Житомира. Так, згідно із новою редакцією, фортеця була зображена у лазуровому полі, у вільній частині композиції розташовувався герб Волинської губернії. Щит було прикрашено срібною короною міста, яка мала три вежки та оздоблено двома золотими колосками з Олександрівською стрічкою. Втім, ця версія герба не була затверджена.

Герб Житомира було затверджено у 1991 році 

Опис герба Житомира такий: зображена біла вежа з відкритою брамою, зверху знаходяться три башти, дві з них розташовані над кутами, одна – посередині. Середня башта має більші  параметри, аніж кутові – вона ширша і вища. Втім, зверху усі три башти мають по три зубці. Кожна башта має три прямокутні бійниці, дві з них розташовані у верхній частині, одна з них знаходиться між ними, відповідно, нижче. Фасад вежі зображений у вигляді кам’яних плит, ворота мають жовтий колір. Вежа розташована у центрі щита варязької форми та має заокруглений верх. Тло щита має блакитний колір, а вежа обрамлена у картуш жовтого кольору. У верхній частині щита літерами жовтого кольору розташований напис “Житомир”. 

Варто розповісти й про затверджений на сесії Житомирської обласної ради від 11 квітня 2003 року герб Житомирської області. Так, на ньому зображений щит із червоним тлом, у центрі розташовано герб Житомира. Щит пронизує хрест у вигляді ниток золотого кольору. У верхній частині щита зображено срібного архістратига Михаїла, який тримає у руках меч, опущений донизу та срібний вершник, що осідлав коня. У нижній частині щита зображено рівносторонній хрест срібного кольору та золоте сонце, яке має шістнадцять променів. 

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.