1 Липня 2022

Марія Пономаренко: крізь казки у життя

Related

Новини зі світу криптовалют: де краще дізнаватись про все

Волатильність крипторинку – відомий фактор. Одна зі складових, яка...

Житомир – колиска валюти УНР

Мобілізація під час Першої світової війни перевернула світ -...

Виговські – рід поліської шляхти

Аристократія має сильну привабливу атмосферу. Оскільки з раннього середньовіччя...

Цікавинки з історії Житомира від місцевого краєзнавця

Для формування особистості потрібно знати історію своєї родини, адже...

Дуже відомі гості Житомира

Весь світ знає, як може українець зустріти свого гостя....

Share

Через казковий світ дитина намагається зрозуміти справжній. З казок дитя черпає мораль, розуміння добра, краси, дружби тощо. Кожна розказана дитині казка – це пазлик у картину світогляду. Далі на izhytomyryanyn.

Біографічні факти

Письменниця народилася 8 березня 1955 року за 7 км від Житомира на селянському хуторі між Калинівкою і Левковом. Коли майбутній письменниці було 10 років, родина переїхала у місто. Марія Антонівна навчалася у міській школі №30. По завершенню школи дівчина почала працювати на льонокомбінаті та вступила на факультет журналістики в КНУ ім. Шевченка. Доля усміхнулася поетесі та дала можливість розвивати навички з полотном зі слів, а не з льону – на фабриці відкрили редакцію видання “Поліський текстиль” і станцію радіомовлення. Тож Марія Антонівна почала свій шлях у письменництві з журналістики. 

Її творче життя було насичене пориваннями і пошуками. Вона знайшла себе у віршах, прозі, драмі, живописі. Її вірші є у шкільних підручниках, казки – у методичках вихователів. Напевно, важко знайти людину, яка не чула чи читала її текстів.

Потім ставали у черги журнали, аби домовитися з авторкою про друк, а після проголошення незалежності України вона почала отримувати нагороди за свою працю та її плоди.

7 червня 2022 року письменниця приєдналася до більшості. 8 червня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі в Житомирі відбулося прощання з письменницею. 

Початок художнього письменства

Дебютувала як дитяча письменниця у 28 років казкою “Подарунок”. Як зазначала сама Марія, надихало та підказувало сюжети для творів їй саме життя. В родинному колі з чоловіка та трьох синів завше можна було помітити щось цікаве, а, як відомо, митець – насамперед це пильний спостерігач. Згодом підказували ідеї онуки, сусіди, знайомі… 

Поезія життя

Писати для дітей ще важче, ніж писати для дорослих. Вигадування сюжету – одне з найпростіших етапів, найважче – зіткати сам текст. Аби бути успішним дитячим письменником потрібно не тільки бачити світ дитячими очима, а й вмуровувати між рядки виховні сенси. Мораль і художні засоби мають бути простими і зрозумілими. Наприклад, у “Зимовій казці” авторки сюжет зав’язався навколо мішка зі снігом, який вкрав Північний вітер у Зими. Через метафору підкреслюється не тільки краса цієї пори, але й логіка – без білої ковдри (снігового покрову) земля промерзає глибше, від чого рослини і тварини будуть важко переносити холод. Також невеличке навчання і образ мішка зі снігом (хмара), який носиться персонажем Вітром. В тексті вказано, що сам сніг впливає на врожай, адже він потім розтане і зросить землю чи піде в підземні води. 

У казку “Старий ліхтар” авторка вдихнула ідею про корисну, віддану працю на благо людей. Персоніфікуючи неживі предмети, казкарка виховує повагу і до предметів побуту, а, отже, і до людей, які їх створюють. Ця казка перегукується із Ліхтарником на маленькій планеті з Екзюперівського “Маленького принца” – обидва герої віддано виконують свою роботу, хоч і не завжди їм це подобається, обидва дарують світло.

Побудова моделі логіки, пояснення базових природніх зв’язків та моралі – це гарно вдавалося вкладати у свої казки Марії Антонівни. 

Публікування творів

Керівниця обласної організації Національної спілки письменників Житомирщини Світлана Гресь відзначила 2021 року, що Пономаренко – найпродуктивніша авторка області. Письменниця написала понад півтори сотні книжок. Друкувати свої перші твори почала ще за комуністичного режиму в виданнях “Радянська Житомирщина” і “Комсомольська зірка”. Її твори публікувалися у журналах “Малятко”, “Барвінок”, “Юний натураліст”, “Старшокласник”, “Дзвіночок” і “Пізнайко”. Марія Пономаренко – автор чотирьох дитячих авторських читанок. 

Обсяги доробку

Марія Антонівна – авторка багатьох віршів, казок, малюнків. Тільки у радіопередачі “Вечірня колисанка” прозвучало понад дві сотні її казок. Плідною виявилася співпраця з композитором Іваном Островерховим – тандем поклав на музику приблизно три сотні текстів – з’явилися дитячі пісні та пісенні казки. Серед них найбільш яскрава дитяча опера “Іменини кози Мокрини”.  

Письменниця проявила себе і в дитячому театрі – в Житомирському академічному театрі ляльок ставлять її вистави. 

До словесної писемності до талантів авторки можна долучити і живопис. Письменниця почала розвивати це захоплення уже у літньому віці. Як згадувала Марія Антонівна, вона відводила свою онуку на гурток, де дивовижний педагог навіть її надихнула на візуальне мистецтво. Бабуся почала розмальовувати горнятка і малювати картини – під її рукою почали розпускатися квіти та птахи.

Визнання авторки

За час своєї праці на ниві слова письменниця створила великий прошарок літератури. 

З 2000 року Марія Пономаренко – член Національної спілки письменників України. 2016 року від Житомирської обласної організації НСПУ пані Марії було призначено премію “Дідусева казка”.

Також вона лауреат премії Джорджа Сороса за посібник “Школа професора Маківки”. Разом із викладачами Житомирського державного університету ім. І. Франка поетеса видала посібник для персоналу дитячих садочків “Де ростуть Котигорошки” – книжка перевидавалася двічі та на неї фонд Джорджа Сороса видав грант.

Марії Пономаренко призначено премію Юрія Шкрумеляка за казку “День народження Чіпа”, літературну премію ім. Лесі Українки, літературно-мистецьку премію ім. О. Пчілки, премії імені Наталії Забіли. 

2021 року поетеса отримала премію імені Бориса Тена. Як письменниця сама сказала із нагоди вручення, вона навіть не знала, що її розглядають як кандидатку, а ім’я перекладача Бориса Тена – недосяжна величина. 

Публічність та спілкування з читачами

Якщо письменник, як казав Сергій Жадан, може бути публічним, то Марію Пономаренко можна було б назвати такою. Сама письменниця також відзначала своїх маленьких шанувальників увагою. Вона часто приходила на масові заходи до обласної бібліотеки, підтримувала зв’язки із бібліотекарями області та району. Часто бачилася з юними і маленькими читачами та авторами, давала поради і вказівки зі свого багажу досвіду.

Життя і творчість письменниці справило свій вплив на українських дітей. Її творче письменницьке життя налічує майже пів століття. За цей час вона вплинула на формування двох поколінь дітей.