30 Листопада 2022

Гетьманська Житомирщина

Related

Історія “ММА” в Житомирі

Кулачні бої або бойові мистецтва вважаються одними з найдавніших...

Віце-чемпіонка світу та актриса кіно з Житомира

Величний і могутній Мохаммед Алі колись сказав: “Щоб стати...

Зірковий тренер житомирського “Полісся”

Житомирський футбол за свою історію подарував нашій державі не...

Мотокрос імені Корольова

У світі існує чимало різновидів транспортних засобів та саме...

Голкіпер з Житомира – одноклубник Лобановського

Кожен житель Житомирщини впевнений, що Полісся, це край великих...

Share

Козацтво – це привілейований прошарок суспільства XVI-XIX ст. Як правило, перші козацькі ватажки – це найавантюрніші та якнайвідчайдушніші шляхтичі, які пройшли школу так званого Дикого поля. Потім в цей клас намагалися влитися міщани та селяни, а під час повстання покозачення набуває масових масштабів. Далі на izhytomyryanyn.

Серед відомих гетьманів краю фігурують дві постаті – І. Самойлович та І. Виговський. Обоє вони народилися на початку XVII ст., але якщо місце народження Самойловича відомо (Ходорків, Житомирська область) точно відомо, то про місце народження Виговського досі точаться дискусії – більшість дослідників вважають, що його батьківщина – с. Вигів, Коростенського району.

Переможець битви під Конотопом

Походив Іван Виговський із польського шляхетського роду, працював спершу в польських канцеляріях, потім у канцеляристом Хмельницького, при якому згодом дослужився до Генерального писаря. Після смерті Хмельницького Виговський став регентом його сина, а за два місяці – гетьманом. За сприяння московського царя проти гетьмана було піднято два повстання. Після першого повстання Виговський почав працювати над збільшенням із Варшавою, це викликало обурення царя, яке розгорілося у московсько-козацьку війну. Під час цієї війни війська Виговського та його союзників розгромили московську рать у битві під Конотопом. Щоб зв’язати руки гетьману, московити проспонсорували друге повстання проти Виговського. Аби не штовхати край у громадянську війну гетьман добровільно склав булаву та почав працювати в польському адміністративному апараті.

Гетьман обох берегів Дніпра

Іван Самойлович народився у родині священика, під час Хмельниччини родина переїхала на Лівобережну Україну. Іван закінчив Києво-Могилянську академію та почав служити канцеляристом у Гетьманщині. Займав старшинські посади з 1660-тих років. Приєднався до антимосковського повстання Брюховецького, а потім, як сподвижник Д. Многогрішного, отримав амністію. 1672 року отримав булаву та почав зміцнювати свої позиції серед старшини, шукаючи союзників. Самойлович почав процес виділення значкового товариства – прообразу дворянського прошарку. Самойлович був проголошений гетьманом по обидва боки Дніпра. Політик намагався зберегти незалежність української церкви та Гетьманщини. Внаслідок інтриг Івана Мазепи та Василя Голіцина був скинутий із гетьманства та засланий в Сибір, де й помер.

Діти Житомирщини відігравали визначні ролі й у ті тяжкі для України часи. На початку XVI ст. Остафій Дашкевич із Овруча був одним з перших отаманів козацького руху, ініціював створення бази в Чигирині та заселення знелюднілих земель, за його сприяння козаки отримали землю за порогами Дніпра. Виговський і нині знаний як чудовий полководець та гнучкий дипломат, хоча його історія неоднозначна. Іван Самойлович зміг ненадовго об’єднати дві Гетьманщини під одну булаву, але йому не вистачило сил та часу для об’єднання всіх українських земель, збереження суверенітету церкви й адміністрації.

.,.,.,.