Час від часу козацька нова бойова аристократія мусила піднімати повстання за підтвердження цих прав, а міщани та селяни, які хотіли влитися в цей клас, підтримували їх у цій боротьбі. Збройні повстання козацтва за свої права вписувалися у юридичне поле боротьби. Відповідно до Генрикових законів 1573 р. був пункт про відмови від покори королю, якщо він порушував їхні права і вольності. Руські (тобто староукраїнські) магнати, виступали, як правило, проти повстань (князі Острозькі, Вишневецькі). Аналогічну ситуацію ми бачимо і в польських рокошах – дрібна шляхта збиралася у коаліцію проти магнатів та короля. Ініціатори козацького рокошу використовували прецендент порушення своїх прав і ці випадки знаходили свої аналогії, які підштовхували до боротьби за свої права. Далі на izhytomyryanyn.
Козацькі повстання на Житомирщині
Через наш край проходили повстанські загони Косинського та Наливайка. Причиною повстання Косинського стала його суперечка із князем Острозьким, а в правовому полі задовольнити конфлікт не вдалося. На Житомирщині поблизу Чуднова в січні 1593 року відбулася вирішальна битва під П’яткою військ Косинського проти шляхетських військ Острозького і Вишневецького. Сам гетьман отримав символічні санкції, а не страту чи арешт майна, – він мусив поклонитися князям, щоб підкреслити свою покору.
1594 року розгорілося нове козацьке повстання за права козацтва під проводом Наливайка, Лободи та Шаули. Северин Наливайко був реєстровим козаком. Утиски козацтва з боку польської адміністрації підштовхнуло його до збройної боротьби, хоч він був командиром загонів, які боролися проти Косинського. Загони Шаули діяли переважно на Житомирщині та решти Волині. Місцеві мешканці допомагали повстанцям і вливалися в їхні лави, але також і зазнавали кари за непокору.
Державотворчий рокош Хмельницького
З часом в Речі Посполитій загорілося повстання під проводом Хмельницького. На маєток Хмельницького здійснили напад, завдавши шкоди сім’ї та господарство. Постраждалий звернувся до короля і суду, які не задовільнив його позов. В свою чергу ця боротьба за відновлення своїх прав і привелеїв переросла у війну за творення незалежної держави.
Повстання під проводом Хмельницького також потужно резонувало на Житомирщині – селяни та міщани вливаються в козацьке військо, створюють козацьку адміністрацію й формують власні озброєні загони. Розгортається партизанський рух проти землевласників. На території Житомирщини розгорнули 5 полків – адміністративно-військових одиниць. Крізь нашу землю козацькі полки йшли на переможні битви і відступали, зазнавши втрат. Біля Паволочі Хмельницькій ставав табором кілька разів, тут же він приймав послів з Московщини.
Під Овручем була розбита частина загонів Іслама-Гірея ІІІ, який полонив Хмельницького під час Берестейської битви, а під Любартом гетьмана було звільнено з полону. 1651 року на околицях Житомира загони Богуна розбили загони Чертвинського.
Під Житомиром в селі Кодня відбувалися відбувалася розправа над повсталими під час Коліївщини. Наші земляки відчували біль всієї України та долучалися до боротьби за права і вольності.
