29 Січня 2023

Забуті санаторії Житомирщини: будівлі, в яких раніше бурлило життя

Related

Втекла від війни з Маріуполя до Житомира

Українська земля споконвіку славилася своєю гостинністю, щирістю, добрими і...

Як Житомир боровся з COVID 19

Як би не було сумно констатувати, та в історії...

Дитячий табір Житомирщини «Орлятко». Як ми втратили легенду

Хоч раз в житті відвідати дитячий табір, означає залишити...

Виходив немовля вагою 490 грамів. Історія лікаря з Житомира

Що може бути ціннішим в світі ніж життя людини?...

Поетеса з Житомирщини Наталія Куліш і її збірка «Вірші, написані війною»

Вона — бібліотекар с. Новопіль Оліївської громади та поетеса,...

Share

Мова піде про «Радчу» та «Полісся». В першому закладі проходило лікування, а в іншому відпочинок та оздоровлення. Від них залишилися лише занедбані будівлі, які з роками повністю зруйнуються. Я Житомирянин розповість про них більше.

Протитуберкульозний санаторій «Радча»

Його історія теж закінчилася, при чому досить давно. Фото понівеченої, практично зруйнованої будівлі, яка знаходиться в лісі, є тому хорошим підтвердженням.

Інформації про цей заклад практично немає. Важко уявити, що 40-50 років тому в цьому місці лікували хворих на туберкульоз. Свіже повітря допомагало покращити стан здоров’я пацієнтів.

Занедбаний та зруйнований в минулому протитуберкульозний санаторій знаходився в селі Радча Коростенського району (Народицька селищна територіальна громада).

Лікувально-оздоровчий санаторій «Полісся»

В радянські роки заклад (колишній пансіонат) активно функціонував. Та згодом будівля стала закинутою, поросла чагарниками із занедбаною територією на Корбутівці. Його історія розпочалася ще в 1930-х роках, в ньому відпочивали працівники підприємств, установ за рахунок страхувальних кас. В Будинку відпочинку чудово проводили час містяни, чекаючи наступного приїзду.

Провулок, який веде до пансіонату, називався провулком Страхкас, а в 1968 році його перейменували на Оздоровчий.

Були спроби реанімувати заклад:

  • в 2011 році Віталій Француз мав проєкти стосовно оренди пансіонату, а також вставлення об’єкту на аукціон;
  • в 2015 році Борис Розенблат розповідав про ініціативу створити реабілітаційний центр для учасників АТО. Попередньо в 2013 році були плани створити пансіонат для українців та іноземних гостів. Проте це залишилося лиш нереалізованою мрією через те, що з державного бюджету так і не виділили кошти;
  • в 2019 році об’єкт намагалися приватизувати, але питання так і не розглянули.

Об’єкт викликав цікавість ще через те, що на його території знаходиться законсервована радонова свердловина. Її було б корисно і правильно використовувати для покращення, зміцнення здоров’я містян та гостей Житомира. Та для втілення цього знову ж потрібне фінансування.

В липні 2020 року депутати Житомирської обласної ради прийняли рішення щодо припинення роботи комунального підприємства (40 з 48 «за») – Обласного лікувально-оздоровчого реабілітаційного центру «Полісся» шляхом ліквідації.

Екскурсія 2018 року

Журналісти Times.zt.ua робили огляд, свого роду екскурсію по будівлі, де буквально зупинився час. Будинок відпочинку, а згодом санаторій «Полісся» — це привид з минулого, який раніше мав свою насичену історію, але яка зникла, залишивши по собі лиш занедбану будівлю.

Наглядав за територією в ті часи охоронець. Перше враження складається з деталей, ось декілька з них:

  • радянські лозунги;
  • характерні для тих часів архітектурні елементи;
  • статуя чоловіка, якого в народі прозвали «Павло Корчагін». Це головний герой українського радянського художнього фільму, знятого за мотивами роману Миколи Островського «Як гартувалась сталь»;
  • статуя жінки, яку в народі прозвали «Анка-кулеметниця». Це вигаданий персонаж фільму братів Васильєвих «Чапаєв». Роботу зняли за мотивами роману Дмитра Фурманова «Чапаєв».

Сімейний будинок відпочинку

В той час збереглися тераси, сходи, які вели до Тетерева. Санаторій мав вихід до окремого пляжу. Цікавий є і той факт, що під час зимових канікул в будівлі було тепло завдяки паровому опаленню. Тобто взимку приміщення використовували в якості дитячого табору зі всім необхідним. Діти ходили на екскурсії, проводили активно дозвілля (каталися на лижах), танцювали на дискотеках.

Та порожній заклад і занедбаність, руйнування часом навіює сум. Колись дуже добре працював фонтан на території санаторію, а старі цегляні огорожі неначе запрошували зайти. Перший поверх (в 2018) був сильно пошкоджений грибком, двері та вікна, підлога потребували заміни.

Тож час «Полісся» сплив.

.,.,.,.