Вже кілька років на базі Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва існує школа жестової мови, яка безкоштовно навчає охочих дактиль-абетці та знайомить із психологією нечуючих людей.
Про історію виникнення та діяльність школи дізнавався журналіст нашого сайту izhytomyryanyn.
Школа жестової мови на базі Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва була започаткована у 2018 році після презентації проєкту «Зіркова абетка» від ГО «Відчуй», який покликаний популяризувати вивчення жестової мови.
«Під час спілкування з учасниками презентації ми з’ясували, що у містян існує потреба у вивченні жестової мови, проте до кінця ніхто не розуміє, як саме реалізувати цю можливість. Ми познайомилися із представниками, як тоді вона ще називалася, Житомирської спеціальної школи-інтернату №2 та почали із ними співпрацювати», – розповідає координаторка роботи школи, завідуюча відділом маркетингу та зв’язку з громадськістю Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва Надія Нужда.
За словами Надії Нужди, представники обласної бібліотеки для юнацтва приїздили до вихованців школи із майстеркласами, відвідували на свята. І вже тоді колектив бібліотеки зрозумів, що для ефективної комунікації з дітьми потрібно вивчити жестову мову. Тож попросили викладача школи Сергія Загоруйка організувати навчання, проте не лише працівників бібліотеки, а й усіх охочих житомирян. Таким чином відбулося перше заняття школи жестової мови, яка активно продовжує свою діяльність.
У школі вивчають не лише мову, а й психологію та культуру нечуючих людей
До школи жестової мови житомиряни приходять із різною мотивацією: хтось, аби покращити комунікацію із рідними, які мають вади слуху, хтось для розширення кругозору, а хтось – для роботи.
«Наприклад, до нас звернулася жінка, яка працює лікаркою, і в неї є пацієнти з вадами слуху, тому вона вирішила вивчити жестову мову, аби мати змогу з ними порозумітися. На заняття приходять люди, у яких є члени родини з вадами слуху. Дехто приходив, тому що йому цікаво вивчати щось нове, та й скільки ти знаєш мов, стільки ти людина. Також приходили і студенти, й школярі, які цікавляться інклюзію, адже окрім мови, ми вивчаємо і психологію людей із вадами слуху. Є досить багато цікавих нюансів, про які буде корисно дізнатися кожному», – розповіла Надія Нужда.
Щоразу на заняття приходять нові слухачі, іноді долучаються і випускники школи. На уроках жестової мови вивчають українську дактильну абетку та найпростіші жести. Та аби досконало оволодіти цією мовою, потрібно багато практикуватися. Також важливо знати, що тлумачення жестів можуть відрізнятися залежно від школи, проте несуттєво і не заважає порозумінню між людьми.
«У докарантинні та довоєнні часи ми додатково організовували і різноманітні розваги, аби навчання не перетворювалося у рутину. Наприклад, ми влаштовували чаювання, і фішка була в тому, що якщо ви хочете пригоститися наприклад печивом, то скажіть про це жестовою мовою, а якщо ви не можете це зробити, то залишаєтеся голодними. На день бібліотек ми поставили казку «Рукавичка» жестовою мовою», – каже Надія Нужда.
Основна мета школи – привернення уваги до людей з порушеннями слуху
Викладач школи жестової мови Сергій Загоруйко розповідає, що зниження слуху у людини відбувається з різних причин, це може бути травма, вікові зміни, і навіть після неправильного лікування отиту чи запалення легень у маленьких дітей. Проте на 100% глухих людей не існує, залишки слуху зберігаються у будь-якому разі.
Основна мета школи, за словами її координаторки – це привернення уваги соціуму до людей з порушеннями слуху, адже за статистикою, такі проблеми у кожного четвертого.
